Опозиція подає скаргу до Конституційного суду через нові бюджетні правила

Опозиційні партії Чехії подали спільну скаргу до Конституційного суду на поправку до бюджетних правил, яку Палата депутатів ухвалила, подолавши вето президента Петра Павела. Про це повідомив лідер «Піратів» Зденек Гржиб на брифінгу опозиційних лідерів одразу після голосування в парламенті.

«Ми бачимо низку недоліків у підході, який обрала коаліція. Тому ми, опозиційні партії, разом подаємо скаргу до Конституційного суду», — заявив Гржиб. За його словами, претензії стосуються як процедурних, так і змістовних питань: не всі депутати отримали можливість висловитися, а сам Гржиб не зміг виступити, попри те, що був офіційно записаний у дебати. Крім того, опозиція вважає, що йдеться про порушення розподілу влади.

Що не влаштовує опозицію і президента

Як і президента, опозиційних законодавців турбує, зокрема, норма, яка дозволяє уряду в разі погіршення ситуації з безпекою збільшувати затверджені видатки аж до десяти відсотків без попередньої згоди Палати депутатів.

На думку опозиції, поправка також послаблює бюджетні обмеження і призведе до зростання дефіциту та державного боргу. «Вищі борги, на які пішов уряд, означають одне: гірше майбутнє», — заявив голова ODS Мартін Купка. «Цілком очевидно, що уряд Андрея Бабіша краде в усіх мешканців Чехії краще майбутнє», — так він пояснив опір опозиції.

За словами Купки, правляча коаліція ігнорує реакцію як економістів, так і опозиції. «Конституційний суд — остання інстанція, де ми можемо домогтися захисту від розграбування Чеської Республіки», — заявив він, додавши, що уряд став на шлях «могильників бюджету» й водночас посягання на конституційний лад. Схожу позицію висловили й лідери інших опозиційних партій — TOP 09, STAN та KDU-ČSL.

Позиція уряду

Представники правлячого табору з претензіями не погоджуються. Міністерка фінансів Алена Шиллерова (ANO) пояснила позицію уряду тим, що йому потрібні оновлені правила для складання відповідального, реалістичного та прозорого бюджету.

Новий фіскальний план міністерства фінансів передбачає на 2027 рік дефіцит бюджету на рівні 2,8% ВВП. За словами Шиллерової, дефіцит буде вищим за нинішні 310 мільярдів крон, але нижчим за 400 мільярдів, а до 2030 року має знизитися до 1,2% ВВП. Чинні правила, на її оцінку, надто жорсткі.

Законопроєкт, серед іншого, дозволить уряду на кілька років довше, ніж зараз, збільшувати видатки на оборону, аналогічний порядок діятиме для стратегічних інфраструктурних будівництв. Крім того, у деяких випадках уряд отримає право змінювати бюджети окремих розділів без попередньої згоди бюджетного комітету.

Ситуацію прокоментувала й канцелярія президента. «Аргументи президента республіки, які спонукали його накласти вето на закон, і досі актуальні. Він очікував, що уряд змістовно відреагує на них під час обговорення в Палаті депутатів. Цього не сталося. Рішення палати його не здивувало, і він його поважає», — заявив прес-секретар Граду Даніел Драке.

Джерело: novinky.cz