Освистаний гімн і бійка на полі: футбол оголив ворожнечу між Угорщиною та Україною

У п'ятницю ввечері на стадіоні «Пушкаш Арена» в Будапешті збірна України обіграла господарів-угорців 1:0 у матчі Ліги націй, але гра запам'яталася не голом: український гімн зустріли гучним свистом ще до початку матчу, а в доданий час на полі сталася масова бійка між футболістами обох команд.

Бійка на останніх хвилинах

Україна вийшла вперед незадовго до перерви й утримала мінімальну перевагу до кінця гри, хоча в угорців було кілька шансів зрівняти рахунок. На другій доданій хвилині українець Олександр Назаренко отримав другу жовту картку і був вилучений з поля. Його партнер по команді Віктор Циганков під час угорського вкидання відкинув м'яч убік, щоб виграти кілька секунд, — за це його штовхнув капітан господарів Домінік Собослаї.

За мить до сутички долучилися й інші гравці: біля бічної лінії штовхалися й сперечалися майже всі футболісти обох команд, включно із запасними. З трибун при цьому летіли предмети, один з них влучив в обличчя угорському гравцеві. Суддя заспокоїв ситуацію кількома жовтими картками, і матч удалося дограти до кінця.

«Величезна неповага до нашої нації»

Український захисник Ілля Забарний після гри повернувся до того, що відбувалося ще до стартового свистка. «Це було чутно. Ще до того, як ми розійшлися з командного кола, я сказав хлопцям, що це величезна неповага до нашої нації і до нас», — заявив він про свист під час українського гімну, додавши, що заздалегідь знав про ставлення угорців до українців і про те, як вони підтримують росіян і саму Росію.

Холодний мир замість холодної війни

Різка заява Забарного пролунала в момент, коли відносини Будапешта і Києва знову псуються після кількох спокійних місяців. Навесні ситуація виглядала інакше: після шістнадцяти років правління Віктора Орбана до влади прийшов рух «Тіса» на чолі з Петером Мадьяром, який почав відкрито називати Росію агресором, а Україну — постраждалою країною. Новий кабінет відновив переговори з Києвом і в червні домовився про зміну прав угорської меншини в українському Закарпатті.

Однак за літо зближення забуксувало: Будапешт знову пов'язав подальші переговори України про вступ до ЄС із виконанням Києвом зобов'язань щодо мовних, шкільних і культурних прав закарпатських угорців, а у вересні додалися нові суперечки.

Суперечка навколо Карпатської ініціативи

Найпомітніший конфлікт виник навколо саміту нової Карпатської ініціативи (C8) — формату з восьми країн регіону, включно з Угорщиною, який представив президент України Володимир Зеленський. Першу зустріч він терміново скликав на гірському курорті Буковель на заході України; разом із Зеленським на спільному фото опинилися, серед інших, польський прем'єр Дональд Туск і румунський президент Нікушор Дан, а Чехію представляв віцеспікер Сенату Їржі Драгош. Петер Мадьяр на саміт не приїхав, але Будапешт все ж направив голову свого представництва в Києві, який підсумкову декларацію не підписав, — після чого угорський уряд заявив, що країна до C8 офіційно взагалі не приєднувалася. Київ же розцінив саму присутність угорського дипломата як підтвердження участі.

Суперечка швидко переросла у відкриту словесну перепалку. «Схоже, Віктор Орбан пішов, але його політика обструкції та ізоляції й досі процвітає», — написав глава МЗС України Андрій Сибіга. Мадьяр у відповідь назвав «абсолютно неприйнятним» включення суверенної держави до складу міжнародної ініціативи без її згоди і порівняв те, що відбувається, зі створенням футбольної команди в сусідньому селі, куди когось включають без питання.

Зустріч усе ще під питанням

Попри обіцянки, за п'ять місяців роботи нового уряду двостороння зустріч Мадьяра і Зеленського так і не відбулася — політики лише коротко бачилися на спільних самітах. Київ пропонував поєднати візит до української столиці з поїздкою до Берегового, центру угорської громади Закарпаття, але її проведення впирається саме в питання прав угорської меншини: Будапешт наполягає, щоб український парламент до кінця року затвердив раніше узгоджені зміни, а Київ вважає, що вже виконав свою частину домовленостей.

Як жест доброї волі український парламент у вересні засудив радянські репресії проти угорців у Закарпатті 1944–1946 років. Будапешт відреагував на це позитивно, але водночас не знайшов часу на зустріч зі спікером українського парламенту Русланом Стефанчуком, який намагався домовитися про візит до Угорщини.

Джерело: seznamzpravy.cz