Радка Тржештікова змінює письменницьке ім'я на Веліковскі

Одна з найбільш продаваних чеських письменниць постреволюційного періоду Радка Тржештікова оголосила, що надалі видаватиме книги під новим авторським ім'ям — Веліковскі. Про це повідомила пресофіцерка видавництва Motto Мартіна Видрова.

Дія роману, який готується до друку, розгортається на півдні Франції, у невеликому середньовічному містечку. За словами самої письменниці, місце дії вона обрала не випадково: «Тут багато сонця, а в моїй голові цей сюжет про дорослішання сповнений сонця, тому він і відбувається саме тут». Вона зізналася, що історія буквально «дзвенить у вухах» і її потрібно було випустити назовні, «інакше можна збожеволіти».

Зміна імені — не головне, вважають у видавництві

Як підкреслила Видрова, ні сама Тржештікова, ні видавництво не хочуть робити зі зміни імені головну тему обговорення. «Бажання обох сторін — щоб ЗМІ та читачі зосередилися передусім на самій історії та тексті», — зазначила пресофіцерка.

Якщо нова книга продаватиметься успішно, наклад може наблизитися до мільйона примірників, однак навряд чи перевершить за популярністю роман «Někdo to udělat musel» («Хтось мусив це зробити»), який став одним із головних хітів письменниці.

Рідкісна для Чехії практика

Зміна авторського імені, під яким письменник довго публікувався, нехарактерна для чеського книжкового ринку — ця традиція більше поширена в англомовному світі, де в такий спосіб автори дають зрозуміти читачам, що новий твір виходить за межі звичного жанру. Найвідоміший приклад — Дж. К. Роулінг, яка прославилася завдяки серії про Гаррі Поттера, а згодом писала детективи під псевдонімом Роберт Ґелбрейт.

У Чехії схожий шлях обрав письменник Леош Киша: свій роман «Судетенланд» (2023) про рідний край він випустив під справжнім ім'ям, хоча багато років відомий у літературному світі, включно з жанром фантастики, під псевдонімом Франтішек Котлета — і успішно продається під обома іменами.

У минулому також була поширена практика чоловічих псевдонімів для письменниць — частково для захисту авторок, частково через переконання видавців, що книги чоловіків продаються краще. Класичний приклад — Фелікс Гай, під іменем якого приховувалася Марія Вагнерова-Черна (1887–1934), авторка легендарних книг про Кая Маржіка.

Джерело: novinky.cz