Через 40-денне закриття Пісарецького тунелю та тунелю Глінки рух у Брно, особливо на півдні й заході, паралізований. У вівторок уранці проблеми з транспортом виникли навіть у ймовірного майбутнього мера Брно Якуба Грушки (KDU-ČSL): на післявиборчі переговори з можливими коаліційними партнерами він з’явився з півгодинним запізненням, бо з Когоутовіце, де він є старостою, йому довелося частину шляху йти пішки.
«Це повна катастрофа, — оцінив він. — Мені самому довелося йти вздовж тієї „парковки“, що тягнулася з Когоутовіце аж донизу. До нас уже навіть тролейбуси не доїжджали, бо всі стояли в цій черзі. Це більше ніколи не повинно повторитися. Я переконаний, що ми з колегами цього справді не допустимо».
Уже на другий день закриття всі учасники руху намагаються пристосуватися. Швидкі частіше вмикають мигалки, а поліцейські вимкнули частину світлофорів і регулюють рух уручну. Місто, за словами Грушки, мало підготуватися «наполегливіше», але ситуацію недооцінило й Управління шосейних та автомобільних доріг (ŘSD). «Не можу уявити всесвіт, у якому хтось вирішив закрити такі важливі артерії Брно. Це безперечно на совісті ŘSD», — додав він.
Колони утворюються на головних магістралях і на сусідніх вулицях, де водії шукають об’їзди. Автобуси й тролейбуси теж запізнюються: деякі рейси в понеділок прибували пізніше на десятки хвилин.
Критика в соціальних мережах спрямована і на місто, і на ŘSD. «Людина знає про закриття, лишає авто вдома, сідає в громадський транспорт і на винагороду застрягає в тому самому заторі. Абсурд», — написала у Facebook дизайнерка Вероніка Рут. За її словами, місто ще до закриття мало підготувати альтернативи для пасажирів. «Перед запланованим закриттям такого масштабу люди повинні за місяці знати, де будуть посилені рейси, де залишити авто перед Брно і на яких маршрутах громадський транспорт отримає пріоритет. Виділені смуги там, де це можливо, налаштування світлофорів та інші заходи для конкретного місця», — сказала вона.
Учасниця публічної групи «Брняки» у Facebook, яка підписалася Lili A., розкритикувала й те, як ŘSD комунікує щодо закриття. Їй не сподобався жартівливий тон відкритого листа, у якому дорожники звернулися до міста словами «Любе Брно, річ не в тобі, річ у нас». «Коли люди годинами стоять у заторах, а повсякденне життя в місті руйнується, це виглядає не смішно, а як повна наруга», — написала вона. Вона розкритикувала й слова керівника брненського ŘSD Давида Фіали, який в інтерв’ю визнав, що й сам цікавиться, де люди їздитимуть.
До пом’якшення транспортних проблем долучилися й поліцейські. На найзавантаженіших перехрестях вони вимикали світлофори й регулювали рух уручну. За словами речника поліції Південноморавського краю Павла Шваба, у цьому брали участь близько 15 поліцейських, а брненські дорожні патрулі підсилили колеги з інших підрозділів.
Найчастіше втручатися доводилося на перехрестях Поржичі–Герспіцька, Глінки–Пісарецька та Поржичі–Нове-Сади. «Ситуація була трохи спокійнішою, тож на перехрестя ми могли виходити частіше», — сказав Шваб. Завдяки цьому поліцейські могли короткочасно віддавати пріоритет вільнішим напрямкам. За потреби ручне регулювання продовжать і в наступні години пік.
На затори доводиться реагувати й південноморавським рятувальникам. Деяким швидким у понеділок оперативний центр дозволив повертатися до своїх районів із увімкненими мигалками, хоча вони не везли пацієнтів і не їхали на виклик. «Щоб швидкі не повзли в заторах, ми дозволили їм повертатися до свого району з мигалками», — розповіла речниця південноморавських рятувальників Міхаела Ботова.
За її словами, закриття загалом не порушило роботу швидкої допомоги: через затори рятувальники не приїжджали до пацієнтів пізніше за звичайне, а водії в більшості випадків змогли поступитися дорогою й у забитих вулицях. У понеділок рятувальники зафіксували 340 викликів проти звичайних приблизно 300 на день, але, за словами речниці, це із закриттям не пов’язано: схожі цифри вони фіксують з літа.
Брненський радник із транспорту Петр Кратохвіл (ODS) визнає, що ситуація дуже неприємна. Місто, за його словами, очікувало ускладнень і давно про них попереджало. «Це справді інвестиція ŘSD», — сказав він, пославшись на державного управителя. Державні дорожники відповідають за ремонт тунелів, але підготовку й обмеження руху координують і з містом.
Головною проблемою Кратохвіл називає необхідність закрити обидві труби одночасно. За його словами, він намагався переконати ŘSD знайти інше технологічне рішення, але дорожники повідомили місту, що роздільне закриття неможливе. Місто звернулося по допомогу до поліції, яка почала регулювати рух на завантажених перехрестях. Інших заходів, наприклад виділених смуг для громадського транспорту, поки немає. «Де ви там проїдете? Єдина можливість — через Новий Лісковець, там проїхати просто нікуди», — заявив він.
Директор брненського філіалу ŘSD Давид Фіала в інтерв’ю сказав, що спочатку віддавав перевагу літньому терміну, коли рух слабший. Але на канікули в Брно вже припало багато інших ремонтів. Чи мало закриття тунелів поступитися їм, Кратохвіл сказати не зміг: «Не можу судити, чи це було можливо, чи неможливо», — зауважив він, додавши, що замовлення розігрувало не місто, а ŘSD.
Ремонт відкладався вже раніше. За словами Фіали, дорожники хотіли почати у 2023 році, але в міста тоді були заперечення через збіг із будівництвом багатофункційної зали. Кратохвіл відкинув, що місто навмисно відкладало ремонт через залу. Точних обставин він не пам’ятав і нагадав, що місто не хотіло й збігу з роботами на великому міському кільці в Жабовреськах.
Стосується всіх, хто їздить півднем і заходом Брно на авто, автобусі чи тролейбусі, зокрема іноземців. Пісарецький тунель і тунель Глінки закриті на 40 днів, громадський транспорт запізнюється на десятки хвилин.
Читайте також: Брно: що подивитися та куди піти
Джерело: seznamzpravy.cz