Вітряки на референдумах у Чехії: чому програли і що думають чехи

У дні муніципальних виборів у 21 громаді Чехії відбулися референдуми щодо можливого будівництва вітрових електростанцій, і «за» проголосували мешканці лише однієї з них. Проте, за словами експерта з географії енергетики Богуміла Франталя з Інституту геоніки Академії наук Чехії та Університету Палацького в Оломоуці, такий нищівний результат не свідчить про позицію більшості чехів.

Чому результат оманливий

Франталь очікував, що в більшості громад підсумок буде негативним, але не настільки однозначним. Він радить придивитися до деталей: у кількох громадах голоси розділилися дуже близько, наприклад 54 до 46. Явка коливалася приблизно від 35–40 до 80 відсотків, а за низької явки пропорційно сильніше проявляються противники: вони мобілізуються активніше, тоді як ті, кому байдуже або хто готовий пасивно змиритися зі станцією, просто не приходять голосувати.

Експерт нагадав, що 2023 року його інститут проводив репрезентативні опитування в кількох громадах Світавського краю. На референдумах в одній із них відповідь була позитивною, у трьох — негативною, а опитування тоді показало підтримку вітряків. Загальнонаціональні опитування дають 55–60 відсотків підтримки відновлюваних джерел, зокрема готовність жити поруч зі станціями. Тенденції до погіршення ставлення, на його думку, немає.

Що показують 20 років референдумів

Франталь проаналізував дані за 2006–2025 роки, тобто 71 референдум: 60 відсотків громад проголосували проти, 40 відсотків — за. Виявилися дві закономірності. Там, де в радіусі 20 кілометрів уже стояли станції, співвідношення становило приблизно дві третини «за» і третина «проти». Там, де вітряків немає ні в громаді, ні в регіоні (типові приклади — Південна Чехія, Пльзенський край, Середньочеський край і Південна Моравія), перевага була явно негативною, 80 до 20. Експерт пояснює це ефектом звикання: люди сприймають станції як звичайну частину пейзажу й помічають користь для громади.

Друга закономірність пов’язана з формулюванням питання. Якщо голосували за конкретний проєкт, із зазначенням максимальної кількості станцій і суми, яку отримає громада, результат зазвичай був позитивним або близьким до нічиєї. Загальне питання на кшталт «Чи ви за будівництво вітрових станцій на території нашої громади?» частіше закінчувалося відмовою. Вплинуло й те, що багато громад лише цього року дізналися про заплановані прискорені зони й голосували, не маючи достатньої інформації.

Що людям не подобається і до чого тут міфи

Головна причина невдоволення — зміна вигляду ландшафту. Для багатьох це важливіше за екологічні вигоди, незалежність держави й енергетичну безпеку. Ті, хто має мало інформації, частіше побоюються наслідків для здоров’я. Прийняти станції допомагають економічні вигоди, як на державному рівні (відмова від вугілля), так і на місцевому — що отримає громада чи домогосподарство.

Дезінформація, за оцінкою Франталя, впливає на незначну кількість людей, а для переважної більшості вирішують ландшафт і економіка. Але міфи сильніше діють на тих, хто починає шукати відомості лише тоді, коли проєкт з’являється поруч із домом. Він бачив, як невелика група противників на публічних слуханнях помітно впливала на тих, хто вагався. Мотив таких активістів, за його словами, — поляризація суспільства та привернення уваги, а ймовірно, і зв’язки з політичним чи промисловим лобі.

Чим Чехія відрізняється і що робити

За встановленою потужністю вітряків Чехія перебуває в кінці європейського списку. Експерт пов’язує це з традиційною ставкою на вугілля й атомну енергетику, яку підтримують політики різних партій і промислове лобі. Негативно позначився й гучний сонячний бум 2008–2010 років: галузь почали сприймати як спекулятивний бізнес для обраних. До того ж у країні майже немає моделей громадської енергетики.

Головне, на думку Франталя, — краща поінформованість. Важливим кроком він називає закон, ухвалений торік: він гарантує громадам виплату від проєкту, тоді як раніше все залежало від переговорних здібностей старост. Допомогла б і більша участь країв у плануванні. Проблема й у роздробленості: через безліч дрібних громад достатньо заперечення одного сусіда, щоб проєкт зупинився або відклався.

Джерело: seznamzpravy.cz