Пожежі в Австралії: науковці назвали роль британської колонізації

Дослідники з Мельбурнського університету заявили, що катастрофічні лісові пожежі в Австралії не можна пояснювати лише змінами клімату: важливу роль відіграла британська колонізація континенту. Статтю з висновками опубліковано в журналі Nature 7 жовтня.

Останнім десятиліттям південний схід країни пережив кілька руйнівних пожеж. У 2019–2020 роках, за даними The Telegraph, вогонь знищив до 24 мільйонів гектарів, із них 17 мільйонів — лісові масиви.

Як змінився ландшафт

За версією науковців, усе почалося близько 250 років тому, коли до берегів прибув капітан Джеймс Кук, але справжні проблеми почали наростати приблизно через півстоліття, коли британці стали активніше заселяти континент. Корінне населення виганяли з землі, а аборигени століттями підтримували її в певному вигляді, зокрема цілеспрямовано випалюючи й вирубуючи ліси. Лишившись без догляду, ці ділянки почали заростати лісом — а ліс для масштабних пожеж є ідеальним «паливом».

Австралія, звісно, не була суцільною безлісою пусткою й двісті років тому, але на землях корінних жителів лісів було помітно менше, ніж після приходу британців. Професор біогеографії Мельбурнського університету Майкл-Шон Флетчер говорить про зміну режиму пожеж: сьогодні вони гарячіші й швидше поширюються. На вигорілих місцях швидко й густо ростуть евкаліпти, які стають новим пальним матеріалом — виходить зачароване коло.

«Йдеться не про те, щоб показувати пальцем, але треба визнати, що в нас є проблема, бо в нас багато лісів. Ховати голову в пісок і вдавати, що єдиний чинник — клімат, не допоможе», — наголосив Флетчер.

Докази з озера

Гіпотезу науковці підтвердили вивченням донних відкладів озера Елюсів у національному парку Кроаджингалонг на південному сході країни. Це район, який найбільше постраждав від пожеж, а історично — територія племені гунайкурнай. Відклади в озерах слугують своєрідним календарем природних подій.

Проби віком до тисячі років, зокрема за кількістю пилку, показали: до кінця XVIII століття дерева вкривали лише близько десяти відсотків цієї місцевості. Тодішні пожежі не могли бути такими інтенсивними, як нинішні.

«Але щойно люди гунайкурнай вигнані із землі, змінюється кількість дерев і чагарників у ландшафті, що призводить до більшої кількості пожеж. Ця зміна ландшафту передує антропогенній зміні клімату й створює умови для катастрофічних пожеж», — такий висновок Флетчер зробив за озерними відкладами.

Що пропонують дослідники

Найефективнішим рішенням науковці вважають кроки, внаслідок яких австралійські ліси стануть помітно рідшими. Мельбурнські дослідники закликають, у загальних рисах, повернутися до практик корінного населення, а їхній колега з Тасманійського університету, професор пірогеографії Девід Боуман, конкретніший: на його думку, ліси потрібно проріджувати й не боятися традиційних аборигенних методів вибіркового випалювання.

Гід Around Prague за темою: 8 найкращих місць для купання під Прагою: озера, кар’єри та пляжі за годину їзди від столиці

Around Prague за матеріалами novinky.cz