Величезні райони Сибіру зберігають у вічній мерзлоті рештки мікроорганізмів віком у тисячі й десятки тисяч років. Арктика через зміну клімату швидко теплішає, і дедалі більше цього «зараженого ґрунту» відтає, попереджає агентство Bloomberg. Вчені побоюються, що разом із ним можуть повернутися давні бактерії та віруси.
Мерзлота зберігає не лише рештки давніх рослин і тварин, а й бактерії з вірусами. Деякі з них за сприятливих умов залишаються життєздатними дуже довго. Що це не просто теорія, вчені довели кілька років тому.
У 2023 році міжнародна група дослідників опублікувала в науковому журналі дослідження, де описала 13 вірусів зі старих зразків сибірської мерзлоти та інших арктичних місць. Найдавнішому зразку було близько 48 500 років.
У лабораторії вдалося показати, що й через стільки часу ці віруси зберегли здатність заражати живі клітини. Тому їх інколи називають «вірусами-зомбі». У цьому випадку вони вражали лише одноклітинних амеб, але відкриття показало: так само довго можуть виживати й інші віруси, властивості яких нам поки невідомі й які гіпотетично можуть бути небезпечними для людини.
Раніше вчені знаходили також генетичні сліди вірусу натуральної віспи в приблизно 300-річній сибірській мумії, а також фрагменти генетичного матеріалу вірусу грипу в тілі людини, похованої 1918 року. Проте сама знахідка вірусної ДНК чи РНК, на думку фахівців, ще не означає, що вірус досі здатен спричинити інфекцію.
Про можливу небезпеку нагадує й подія 2016 року: на сибірському півострові Ямал спалахнула епідемія сибірської виразки. Тоді від неї загинули дванадцятирічний хлопчик і понад дві тисячі оленів.
Спалаху передувало дуже тепле літо, коли подекуди були порушені давно замерзлі шари ґрунту. Одна з гіпотез стверджує, що розталий ґрунт відкрив старі джерела спор бактерії, які здатні десятиліттями виживати в довкіллі. Вони могли заразити оленів на пасовиську, а згодом і людей. Прямий зв’язок між таненням мерзлоти та епідемією, однак, не доведено: за даними наукового дослідження, свою роль могла відіграти й недостатня вакцинація оленів.
Вчених турбує насамперед темп, з яким змінюється середовище за полярним колом. Згідно з дослідженням у науковому журналі, з 1979 до 2021 року Арктика нагрівалася майже вчетверо швидше, ніж планета загалом.
Джерело: novinky.cz