Чехія цими днями — почесна гостя 78-го Франкфуртського книжкового ярмарку, найбільшої літературної події світу, яку щороку відвідує близько чверті мільйона людей. Завдання національної делегації з 75 письменників — зробити чеську літературу помітнішою у світі й зміцнити образ Чехії як упевненої творчої країни. Схоже, це вдається: величезний напис Czechia на одному з павільйонів видно вже з міської електрички.
Письменнику Яхіму Тополю слухає з завмиранням весь зал. Він представив на ярмарку німецький переклад книжки Вацлава Гавела «Десь я це заховав» — репортажу про публікацію Хартії 77 і чотири місяці, проведені у ув’язненні. Гавел після звільнення написав його і так надійно сховав від комуністичної таємної поліції, що текст знайшли лише після його смерті. «Це як голлівудський бойовик: Гавел і троє його друзів їдуть у машині, яку оточує поліція, починається погоня, і співробітники таємної поліції витягують Гавела з авто. Але він устигає сказати: ось так для нас починається боротьба за права людини», — переказує Топол події січня 1977 року.
Зайняті всі понад сто місць у чеському павільйоні, люди стоять позаду. Топол спершу тримається невпевнено, але швидко починає жестикулювати, імітувати голоси й навіть підводиться, щоб показати німцям, як співробітники держбезпеки намагалися зламати Гавела. «Ця книжка безцінна для істориків, але цікава й мені, й іншим читачам. Вона показує: якби Гавел мав час, він писав би чудову прозу. Це традиція чеської літератури — згадайте Ярослава Гашека чи Богуміла Грабала», — каже він.
Чеський павільйон на верхньому поверсі одного із залів прикрашають багатометрові м’які надувні білі об’єкти з помаранчевими цятками, буї та маяк. Усе витримано в дусі теми «Чехія: країна на узбережжі», яка відсилає до відомої літературної помилки: у «Зимовій казці» Шекспір помістив внутрішньоконтинентальну Богемію на морський берег. Усередині весь день людно: на двох сценах щогодини змінюють одне одного виконавці. Кілька німців купують переклади романів Аліси Горжачкової та Луцієї Фаулерової, а одна пара йде поверхом нижче до шинку з чеською кухнею.
Найвідоміші в Німеччині чеські письменники потрапили й до основної програми. Ярослав Руджіш, автор роману «Небо під Берліном» і коміксу «Алоїс Небел», на сцені громадських телеканалів ARD, ZDF і 3sat жартує, що його не взяли машиністом через діоптрії, і здобуває оплески. Він представляє свій другий роман, написаний німецькою, Wo die Toten sprechen, який вийде чеською восени 2027 року під назвою «Де говорять мертві». Це роуд-трип трьох молодих людей по центральноєвропейських цвинтарях. «Думаю, нас досі переслідує все, що відбувалося в Центральній Європі. Мовчання в родинах про трагічний досвід предків відіграє в книжці роль. З минулим треба зустрічатися, а писати про нього для мене — своєрідна психотерапія», — пояснює він. Під час піваргодинного інтерв’ю німецькою Руджіш двічі згадує Кафку, Гашека і Грабала, з якими чеська література в Німеччині залишається міцно пов’язаною.
Літературні агенти тим часом домовляються про права. Агентка Вероніка Халоупкова з видавництва Argo проводить у середньому по десять зустрічей на день: слоти по пів години, обговорюють конкретні книжки та те, як влаштований книжковий ринок країни. Завдяки статусу почесної гості їй навіть вдалося заманити на чеський стенд американців. Найкраще в неї йде роман Аліси Горжачкової «Розірваний дім» 2022 року, який вийшов у престижному видавництві Diogenes. Нідерландський богеміст і агент Едгар де Брюін, який представляє Топола, вважає німецький ринок найважливішим: після перекладу німецькою права на книжку набагато легше продати до інших країн. Агентка Дана Блатна розповідає, що книжка Катержини Тучкової «Вигнання Герти Шнірх» розійшлася в Німеччині накладом понад 6000 примірників, а австрійське видавництво Wieser уже випустило п’ять книжок Алени Морнштайнової й може купити права на «Сліпу мапу».
Головна чеська зірка ярмарку — письменниця Радка Деньємаркова, про вступну промову якої у вівторок писали провідні німецькі ЗМІ: у ній вона розкритикувала міністра культури Оту Клемпіржа від партії «Мотористи». На п’ятничну дискусію на головній сцені прийшли сотні людей. Ведуча представляє її як «чеську письменницю, про яку зараз говорять на кожному кроці» і нагадує про овації за критику міністра. «Думаю, нам варто повторити ці оплески», — пропонує вона, і зал вибухає аплодисментами. Потім розмова переходить до літератури: есеїв Odradek und die Prager Schwalbe, роману про домашнє насильство Kobold і роману «Шоколадна кров», у якому авторка пише й про Божену Немцову.
«Немцова — ікона чеських націоналістів, але саме чеські націоналісти свого часу фактично дали їй померти з голоду. Вона була настільки сучасною і вільною, що врешті дратувала і чоловіків, і жінок», — каже Деньємаркова. «Жоден літературознавець не питає, чи вміли Томас Манн або Мілан Кундера чистити картоплю, тож давайте й великі таланти, народжені в жіночому тілі, сприймати лише через їхній талант». Увечері відбулася світова прем’єра документального фільму «За слово ручуся життям» про Деньємаркову, знятого Слободанкою Радун. В обох п’ятничних виступах письменниця закликала німців приєднатися до неї в переддень Різдва до ритуалу — відвідування могили Божени Немцової. «Це красивий, веселий і сповнений надії жест. Думаю, у наш час він нам потрібен», — підсумувала вона.
Джерело: seznamzpravy.cz