Чеські письменники у Франкфурті: значки «Культура в небезпеці»

Франкфуртський книжковий ярмарок завершився: Чехія була його почесною гостею, а 75 чеських письменників були помітні не лише на виставковому майданчику, а й по всьому місту. Дехто з них виступав зі значками «Культура в небезпеці» — так делегація звернула увагу на ситуацію в чеській культурі. Останнім виступом 78-го ярмарку в неділю ввечері стала зустріч письменниці Катержини Тучкової з турецькою діаспорою на фестивалі турецько-німецької культури.

Тучкова розповідала глядачам про депортації євреїв до концтаборів, післявоєнне виселення німців і братські могили. Ведуча назвала німецький переклад її роману «Вигнання Герти Шнірх» літературною подією та запропонувала включити його до обов’язкового читання. «Для мене найціннішим було дізнатися те, чого нас не вчили в школі», — каже авторка.

Значки з попередженням

Тучкова частіше пише про історію, ніж про поточну політику, але на деяких виступах носила значок «Культура в небезпеці». «Більшість членів чеської делегації погодилися, що треба якось звернути увагу на ситуацію в чеській культурі», — пояснює вона. На урочистому відкритті міністра культури Оту Клемпіржа від партії «Мотористи» розкритикувала письменниця Радка Денемаркова, зала відповіла бурхливими оплесками, а промову самого міністра кілька разів переривали свист і невдоволені вигуки.

За словами Тучкової, кроки міністра загрожують насамперед живому мистецтву: він звільняє керівників інституцій, як-от директорку Національної галереї Аліцію Кнаст, закриває й заново відроджує програми на кшталт «Чеської бібліотеки» й загалом дестабілізує сцену. Мститися міністрові значками автори не хочуть, наголошує вона: «Ми хотіли показати, що не замкнені на своїй країні, а поділяємо проблеми з колегами з інших країн, де набирають сили подібні тенденції».

Значок носила й письменниця Клара Власакова. На її думку, позиції чеської літератури не зашкодить, якщо вголос назвати те, чого бракує в культурній політиці. Танцівниця та письменниця Мірженка Чехова попередила про наслідки нової державної культурної політики, яку щойно схвалив уряд: «Незалежне мистецтво буде першим, на чому почнуть економити».

Теми, що знаходять відгук

На двох сценах чеського павільйону щодня виступали десятки учасників. Варшав’янка Зофія Бальдига прочитала один із перших віршів, написаних нею чеською після переїзду; 2022 року вона допомагала біженцям з України на празькому Головному вокзалі. Архітекторка та письменниця Анна Беата Габлова розповіла про особистий досвід сексуального насильства з боку священника, а комікс Штепанки Їслової «Серцева прив’язаність» отримав премію «Мюріел».

Аліса Горакова представила роман «Розколотий дім», натхненний історією її чесько-німецької родини: один із предків вступив до НСДАП і отримав від Райнгарда Гайдріха єврейську фабрику. Авторка розповідає, як частина родини в роки війни опинилася «не на тому боці» й дорого за це заплатила. Тридцятитрирічний Марек Торчик, лауреат «Магнезії Літери», на запитання про проблеми покоління назвав брак житла, зростання крайніх правих, екологічну кризу та війни, а Мирослав Глаучо, автор бестселера «Літня неділя», відповів: «Я з іншого покоління. Не бачу світ так біполярно».

Кілька дискусій були присвячені мові. Дев’яностолітня Алена Вагнерова, авторка біографій Сидонії Надгерної та Мілени Єсенської, пише есеї німецькою. Ярослав Рудіш, який щойно випустив другий роман німецькою, — один із найзатребуваніших членів делегації: він роздає автографи, виступає на головній сцені та в телепрограмі про Отфріда Пройслера, автора «Крабата».

Підсумки чеського гостювання

Чеський павільйон іноді пустував: програмний директор делегації Мартін Крафл на недільній ранковій дискусії сам закликав публіку з підмостків і за хвилину привабив близько двох десятків людей. Але це виняток. На підготовку участі в 2023–2027 роках попередній уряд Петра Фіали (ODS) виділив 197 мільйонів крон, і відгук був значним: за 2024–2026 роки німецькою перекладено понад 190 чеських книг, а за останній тиждень про чеську участь вийшло близько 2500 згадок у німецькомовних медіа, підрахували організатори.

Автори задоволені. Аліса Горакова за два дні провела п’ять виступів, а її роман австрійське громадське радіо оголосило книгою місяця. Вратіслав Маняк випустив збірку есеїв «З Вітгенштайном у гей-сауні» одночасно чеською та німецькою; права на англійську вже продано, книга вийде у США наступного року, обговорюються переклади словенською та італійською. «Не сумніваюся, що Франкфурт допоміг», — каже він, додаючи, що гостювання показало Чехію значущою частиною європейського літературного простору: «Більшого ми б і побажати не могли».

Читайте також: Сауни в Празі: де паритися, скільки коштує і які тут правила

Джерело: seznamzpravy.cz