Верика, який привів римлян до Британії, міг бути жінкою, а не королем

Верика, правитель кельтського племені, чиє прохання про допомогу стало одним із приводів для римського вторгнення до Британії, міг бути не королем, а королевою. Таку гіпотезу висунув археолог Майлз Расселл із Борнмутського університету, а низка фахівців уже поставила її під сумнів.

У середині I століття нашої ери Верика очолював плем’я атребатів, що жило на півдні Британії, насамперед на території нинішніх графств Гемпшир і Західний Сассекс. Близько 40 року він утратив владу через суперечки із сусідніми правителями, втік до Риму й попросив про допомогу імператора Клавдія. За словами історика Кассія Діона, це прохання стало одним із приводів для вторгнення. У 43 році римські легіони перетнули Ла-Манш і почали завоювання острова; значна його частина майже чотири століття залишалася під владою Риму.

Король чи королева

Верику довго вважали чоловіком. Расселл виклав свою версію минулого тижня в профільному журналі з археології. Головним доказом чоловічої статі вважали латинське слово «rex» («король») на монетах. Однак, за словами вченого, римляни могли так називати й жінок-правительок, яких вважали своїми союзницями, — наприклад, єгипетську Клеопатру. Уявлення про правителя-чоловіка, на його думку, склалося також під впливом упереджень істориків XIX століття: вони автоматично вважали, що важливі політичні й військові ролі могли відігравати лише чоловіки.

Як повідомляє пресслужба Борнмутського університету, на користь версії про жінку свідчить і зображення на монетах. На деяких із них — струнка постать верхи на коні зі списом; Расселл вважає, що це жінка з оголеними грудьми. Інші британські правителі зазвичай зображали на монетах чоловіків-воїнів. Ще один аргумент — саме ім’я: закінчення на «а» тоді частіше траплялося в жінок, як-от в іменах відомих кельтських королев Боудіки та Картімандуї.

Чи могла жінка переконати Клавдія

Гіпотеза по-новому освітлює й постать імператора. Античні автори, зокрема Кассій Діон, змальовували Клавдія слабким і нерішучим правителем, який легко піддавався впливу оточення, особливо жінок. Тому Расселл припускає, що імператор вирушив у військовий похід за наполегливим проханням вигнаної кельтської королеви. «Якби її не скинули і вона не втекла до Клавдія по військову підтримку, Рим, можливо, ніколи б не вторгся до Британії», — заявив він британській газеті.

У теорії є критики

Не всі вчені вважають аргументи Расселла переконливими. Оксфордський фахівець із латинських написів Роджер Томлін нагадує, що Кассій Діон називав вигнаного британського правителя чоловічим ім’ям Берікос. Він сумнівається й у тому, що слово «rex» зазвичай застосовували до жінок: за його словами, римляни визнавали і союзних королев, і королів, але Расселлу потрібно довести на інших прикладах, що обидві групи вони позначали одним титулом.

Around Prague за матеріалами novinky.cz