Зміна клімату загрожує світовій культурній спадщині — від фресок до скрипок Страдіварі

Зміна клімату загрожує не лише врожаю та інфраструктурі, а й культурній спадщині: за даними кліматичного інституту EDHEC, екстремальним погодним явищам, повеням і підвищенню рівня моря значною мірою піддаються 43% європейських пам'яток зі списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Повені, цвіль і кислотні дощі

Директор з досліджень кліматичного інституту при бізнес-школі EDHEC Ентоні Шраппфер зазначає: ті самі бурі, пожежі та повені, що загрожують життю людей сьогодні, руйнують і пам'ятки, створені століття й тисячоліття тому. Йдеться не лише про Венецію, яка поступово йде під воду, — проблема стосується й менш помітних предметів, розпорошених по церквах, бібліотеках, місцевих зібраннях і невеликих музеях. Твори мистецтва та музейні колекції безпосередньо страждають від повеней, перепадів вологості, хвиль спеки та збоїв систем клімат-контролю, що забезпечують збереження рідкісних експонатів.

Лувр евакуює чверть мільйона експонатів

Показовий приклад — паризький Лувр, який уже почав перевозити близько чверті мільйона збережених експонатів до консерваційного центру в місті Льєвен: самому Парижу колекціям може загрожувати ризик повеней. Але не всі мають такі можливості, як Лувр. Інші галереї та музеї залишаються без захисту від підвищеної вологості й поширення цвілі, що пошкоджує картини, а також від кислотних дощів, що руйнують фрески.

Під загрозою навіть скрипки Страдіварі

«Навіть музика виявилася під загрозою», — каже Шраппфер. Виготовлення музичних інструментів залежить від природних матеріалів, особливо чутливих до глобального потепління. Резонансна ялинова деревина з долини Валь-ді-Ф'ємме в італійських Доломітах, яку століттями використовували для виготовлення легендарних скрипок Страдіварі, тепер під загрозою через зростання температур і поширення шкідників — короїдів і лубоїдів. Коли вони знищать останні старі ялини в долині, нові скрипки Страдіварі вже ніколи не з'являться.

Те, чого більше немає, вже не купиш

З економічної точки зору природні ресурси традиційно вважалися взаємозамінною сировиною: вугілля, деревина, пісок чи нафта використовуються як звичайні матеріали, поки не стають дефіцитними й дорогими, а потім замінюються завдяки технологічному прогресу. Саме тому переробка сировини стає економічно виправданою лише тоді, коли ресурс стає по-справжньому рідкісним. Але, за словами Шраппфера, з культурною спадщиною така логіка не працює: знищену вологою фреску не можна переробити й замінити, пошкоджену спекою чи кислотним дощем стародавню мозаїку не можна відтворити в первісному вигляді, а затоплена археологічна пам'ятка втрачена безповоротно. Саме ця незворотність відрізняє культурну спадщину від інших економічних благ.

Гроші потрібні найбільше там, де їх найменше

До вразливості пам'яток додається ще одна проблема — здатність фінансувати їхній захист. Згідно з економічними прогнозами EDHEC, до кінця століття низка великих культурних регіонів Європи може зазнати серйозних економічних втрат через фізичні ризики, пов'язані зі зміною клімату. Найсильніше це вдарить по середземноморських містах: до 2100 року втрати місцевого валового регіонального продукту можуть сягнути 32% у Мадриді та 41% у Римі — набагато більше, ніж прогнозоване зниження ВВП Італії загалом на 19%. Помітно постраждають і інші європейські столиці: втрати оцінюються у 13% у Відні та 18% у Берліні. Виходить, що саме тоді, коли інвестиції в захист спадщини будуть потрібні найбільше, вільних коштів на них може виявитися найменше.

Часу на рішення дедалі менше

Складність у тому, що йдеться не просто про захист окремих предметів чи будівель, а про збереження самих фізичних умов, які забезпечують спадкоємність історії, культурної спадщини та художньої творчості. Екологічну та енергетичну кризу можна розглядати і як шанс на глибокі зміни в індустріальних суспільствах — можливість перебудувати виробничі системи та по-новому визначити критерії добробуту. «Але зберегти нашу спільну культурну спадщину все ще можливо, — підсумовує Шраппфер, — щоправда, часу на вжиття ефективних заходів залишається дедалі менше».

Читайте також: 6 кладовищ Праги, де історія і мистецтво важливіші за скорботу: путівник некрополями-музеями

Джерело: ekolist.cz