Agrofert Бабіша отримав за рік 1,7 млрд крон дотацій — це три чверті його прибутку

Холдинг Agrofert, який раніше належав прем'єр-міністру Чехії Андрею Бабішу, отримав за 2025 рік державні дотації на загальну суму 1,7 мільярда крон. Це майже три чверті його чистого прибутку, що склав 2,3 мільярда крон, — випливає з консолідованої річної звітності компанії.

Більшу частину підтримки традиційно склали сільськогосподарські дотації. Роком раніше співвідношення прибутку та отриманих субсидій було менш вираженим, однак тоді показник прибутку був штучно завищений за рахунок продажу медіахолдингу Mafra та хімічного підприємства Synthesie.

Дотації під контролем прокуратури

Тема державної підтримки Agrofert перебуває під пильною увагою через те, що холдинг раніше належав діючому прем'єру Андрею Бабішу (рух ANO). У лютому він передав акції Agrofert у трастовий фонд RSVP Trust, заявивши тим самим, що конфлікт інтересів врегульовано. Однак за заявою партії «Пірати» питанням виплат дотацій Agrofert та можливим конфліктом інтересів прем'єра зараз займається Європейська прокуратура.

Обсяг власне сільськогосподарських операційних дотацій Agrofert знижується з 2023 року — тоді почала діяти так звана перерозподільна виплата, яка ставить у вигідніше становище дрібних і середніх фермерів за рахунок великих агрохолдингів. У 2025 році Agrofert отримав 1,3 мільярда крон операційних субсидій проти 1,6 мільярда роком раніше.

«Дотації отримують окремі компанії концерну відповідно до виконання умов програм. Ми отримуємо їх не для того, щоб бути прибутковими, або щоб компенсувати несприятливу ситуацію на ринку, а для виконання суспільних інтересів», — заявив представник Agrofert Павел Гержманський. За його словами, дотації складають близько 0,8% від загальних доходів концерну.

Раніше вже зазначалося, що без операційних дотацій багато сільськогосподарських підприємств Agrofert були б збитковими. Саме аграрний сектор зараз переживає найбільші труднощі в структурі холдингу. Голова правління Agrofert Збинек Пруша під час оголошення результатів за 2025 рік заявив, що в сегменті сільського господарства очікується зниження показників — насамперед через низькі ринкові ціни на продукцію рослинництва та падіння ціни на молоко.

Різке зростання інвестдотацій і підтримки енергетики

Значно зросла інша форма державної підтримки — інвестиційні дотації. Їхній обсяг для холдингу збільшився за рік майже в шість разів, до 401,6 мільйона крон.

Крім того, Agrofert став помітно активніше користуватися підтримкою відновлюваних джерел енергії. Завдяки доплатам до гарантованих закупівельних цін на електроенергію компанія отримала за 2025 рік 155,6 мільйона крон — проти лише 14,2 мільйона роком раніше. Підприємства холдингу експлуатують біогазові станції та інші відновлювані джерела енергії.

Проблеми в хімічному секторі та ризики

Найбільшим платником дивідендів материнській компанії Agrofert залишаються його хімічні підприємства — насамперед перовська Precheza, яка перерахувала «матері» 800 мільйонів крон.

При цьому в хімічній галузі є й проблемні активи: підприємство Deza у Валашському Мезіржичі у 2025 році вперше в своїй історії було змушене частково зупинити виробництво і зазнало рекордного збитку в 182 мільйони крон. У мінус також пішов виробник пластикових виробів Fatra з Напаєдел у Злінському краї — його збиток склав 47,6 мільйона крон.

Додатковим фактором невизначеності для холдингу залишається конфлікт в Ірані, який впливає на ціни енергоносіїв і сировини — країни Персидської затоки є великими експортерами карбаміду, ключової сировини для виробництва добрив, одного з головних напрямків хімічного виробництва Agrofert.

Задля економії на масштабі та зниження операційних витрат Agrofert цього року об'єднав дев'ять хімічних підприємств у нову структуру AGF Nitrogen, куди увійшли, зокрема, чеська Lovochemie, німецький виробник добрив SKW Пістериц та австрійське підприємство LAT Nitrogen.

Ризиком для прибутку залишається і можливе зростання процентних ставок на фоні інфляційного тиску: за власними розрахунками холдингу, підвищення ставок на 50 базисних пунктів «з'їло» б із прибутку 175 мільйонів крон. Обсяг банківських кредитів групи Agrofert за рік зріс на 12% — до 44,3 мільярда крон. У червні Чеський національний банк підвищив базову ставку на чверть процентного пункту, до 3,75%, незважаючи на тиск прем'єра Бабіша, який виступав проти підвищення, — через що у нього виник конфлікт з головою ЦБ Алешем Міхлом. У серпні ставку залишили без змін.

Читайте також: Ощадний рахунок у Чехії: ставки банків 2026

Джерело: seznamzpravy.cz