Прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш вкотре порівняв себе з королем Карлом IV, відповідаючи на критику за невирішені проблеми — у травні йшлося про екологічну ситуацію в Остравському краї, а минулих вихідних — про обіцяний, але так і не розпочатий наступ на препарати з кратомом. Паралель виглядає іронічно: адже уряд водночас звинувачує краї та муніципалітети у надмірній ощадливості, подаючи накопичення резервів як ознаку неефективності.
Конфлікт загострився через традиційну дотацію у розмірі чотирьох мільярдів крон, яку губернатори країв розраховували отримати з держбюджету на ремонт доріг. За словами прем'єра, у регіонів і так достатньо грошей, і вони «даремно на них сидять». Йдеться не про поодинокe висловлювання, а про частину передвиборчої стратегії руху ANO перед муніципальними виборами: профіцити місцевих бюджетів подаються як вада, а витрачання грошей — як чеснота.
За офіційними даними, на рахунках країв і муніципалітетів у середині року накопичилося 625 мільярдів крон. Сума виглядає астрономічною, але, як зазначають експерти, це резерв лише на чверть-півроку витрат — стандартна рекомендація для управління будь-якими фінансами, чи то сімейний бюджет, чи бюджет регіону.
Атака на ощадливість місцевої влади збіглася в часі з іншою подією: цього тижня в Палаті депутатів остаточно скасували ліміти на державні запозичення. За даними Національної бюджетної ради, ще у 2023 році чеські муніципалітети мали найбільші профіцити бюджетів серед усіх країн ЄС — як за один рік, так і в середньому за попередні 12 років. Однак уже минулого року показник майже зрівнявся з нулем, і лише завдяки Празі зберігся невеликий плюс.
Причина накопичень — зростання інвестицій, яке раніше хвалило саме міністерство фінансів. Прага, зокрема, накопичує кошти на масштабні проєкти: будівництво лінії метро D, за останніми оцінками, обійдеться у 100 мільярдів крон, плюс міський транспортний обхід. Місто до того ж занадто багате, щоб претендувати на дотації ЄС, тому змушене відкладати гроші самостійно.
Фахівець Національної бюджетної ради з муніципальних фінансів Роман Калабішка зазначає, що накопичення резервів логічне ще й через принципи роботи з дотаціями: без власних коштів муніципалітет не отримає фінансування, до того ж зазвичай спершу потрібно оплатити весь проєкт самостійно, а потім чекати на компенсацію. «Тримати на рахунках більше половини трильйона, можливо, не оптимально, але з погляду муніципалітетів це раціональна поведінка», — пояснює експерт.
Муніципалітети, на відміну від держави, не можуть так легко позичати — за дефіциту держава просто випускає нові облігації, перекладаючи проблему на майбутні покоління. Епоха дешевих грошей закінчилася: навіть держава зараз позичає майже під п'ять відсотків, а для нижчих рівнів влади ставка була б ще вищою. Чотири мільярди на дороги на тлі сотень мільярдів резервів здаються дрібницею, але більша частина коштів місцевих бюджетів іде на обов'язкові за законом витрати — школи, соціальні послуги, — і на самостійну місцеву політику залишається лише невелика частка.
Економісти також вказують, що роздача держзамовлень на сотні мільярдів не гарантує автоматичного зростання добробуту: будівельний сектор і так працює на межі можливостей, а приватні девелопери скорочують проєкти через перегріті ціни на матеріали та роботу. Додатковий наплив замовлень зараз швидше підстьобне інфляцію, ніж загальний добробут. Що стосується самого Карла IV, історики зазначають: перш ніж розпочати свою «золоту епоху», йому спершу довелося розплатитися з боргами батька та викупити заставлене королівське майно — а не будувати успіх у кредит.
Читайте також: Метро Праги: схема та квитки
Джерело: seznamzpravy.cz