Блекауту цього літа не сталося — але енергосистема Європи під серйозним тиском

Прогнозований енергетичний блекаут цього літа в Європі так і не стався, хоча спека в деяких країнах перевищувала 45 градусів, а на Сардинії термометр показував аж 48,4°C. Як зазначає експерт з енергетики, стабільність мереж вдається утримувати завдяки точним прогнозам погоди та заздалегідь прорахованим сценаріям роботи генерації.

Сонячні панелі у спеку працюють гірше — за температури 40 градусів їхня ефективність падає на 20-25% порівняно з еталонними 25 градусами. Тому сумарна вироблена сонячними електростанціями електроенергія в серпні (679 гігават-годин) не стала рекордною для року — у травні, наприклад, сонячні станції виробили на 3% більше енергії. Липневий показник у 704 гігават-години виявився максимальним за рік, але не набагато перевищив значення сусідніх місяців.

Де насправді виникають проблеми

Основні складнощі з мережами фіксуються не в Чехії, а в середземноморських країнах на кшталт Італії, яку перебої з електрикою зачепили і цього, і минулого року. Причина — елементи мережі просто не розраховані на такі екстремальні температури: їх пошкоджують теплове розширення металу та недостатнє охолодження обладнання.

Додаткове навантаження створюють масово увімкнені кондиціонери. Водночас падає вироблена вітряними станціями енергія — у тропічну спеку вітру майже немає. Через обміління європейських річок довелося знижувати потужність або й зовсім відключати низку теплових електростанцій з проточним охолодженням. Внаслідок цього під час першої літньої хвилі спеки ціни на електроенергію на споті стрибали до 15 разів вище звичайного рівня: увечері 26 червня мегават-година в Бельгії торгувалася за 1083 євро, у Нідерландах — за 902 євро, у Німеччині — за 747 євро.

Зворотний бік — від'ємні ціни

У м'якшу погоду виникає протилежна проблема — надлишок пропозиції над попитом через відновлювані джерела енергії та низьке споживання (довгий світловий день, сезон відпусток). З кінця травня мінімально можлива ціна на споті становить -600 євро за мегават-годину — раніше біржа обмежувалася порогом у -500 євро.

Цінові коливання посилюються з року в рік: якщо у 2022 році від'ємні ціни в Чехії тримались лише 8 годин, то минулого року — вже 348 годин. Розкид денних цін у 2025 році становив від -224,49 до 563,13 євро за мегават-годину. Уже 26 квітня електроенергія для Чехії торгувалася за -489,28 євро за мегават-годину — третя найнижча ціна в Євросоюзі. Дешевше було лише у Словаччині та Угорщині, де ціна вперлася в колишню стелю мінус 500 євро. Саме цей випадок і повторне падіння ціни чотирма днями пізніше стали причиною, через яку стелю зсунули на сто євро нижче.

Як резюмує експерт, до різких коливань спотових цін і перебоїв у виробництві та розподілі електроенергії доведеться звикати — і буде тільки складніше. Причина не лише у відновлюваних джерелах енергії, а й у дедалі частіших кліматичних екстремумах. Від злагодженої роботи операторів передавальних мереж, таких як чеська компанія ЧЕПС, залежатиме, наскільки стабільно продовжуватиме функціонувати енергосистема, що швидко змінюється.

Джерело: ekolist.cz