У Чехії економісти фіксують новий виток зростання цін на енергоносії: від початку конфлікту в Перській затоці на світових ринках дорожчають нафта, природний газ та електроенергія, а з 1 жовтня уряд одночасно запроваджує регулювання цін на пальне. За даними Чеського статистичного управління, частка енергії у споживчому кошику, на основі якого рахують загальну інфляцію, становить 11,2%.
Поки що високі ціни на енергію майже не видно безпосередньо в інфляції, але економісти попереджають: це лише питання часу. «Питання в тому, чи залишаться такі високі ціни довше, ніж, скажімо, на рік. Тоді це справді відобразиться на всіх видах товарів і може додати інфляції певний відсоток», — каже голова Спілки енергетики Чехії Йозеф Котрба.
Схожої думки дотримується і голова правління компанії Pražská plynárenská Людвік Балека: за його словами, найближчими місяцями подорожчання енергії на інфляції позначитися не повинно, але «з Нового року фірми почнуть купувати дорожчий газ та електрику», і саме тоді ефект, найімовірніше, проявиться.
Головний економіст компанії Investika Віт Граділ вважає, що перенесення цін на енергію в інфляцію буде дуже поступовим і розтягнеться на роки — зокрема тому, що постачальники енергії зазвичай закуповують її заздалегідь на тривалий строк. Частину подорожчання компанії візьмуть на себе, знижуючи маржу в конкурентній боротьбі за клієнта, а значну частину споживачів захищають від стрибків цін фіксовані контракти.
Хвилю подорожчання 2022-2023 років домогосподарства в Чехії пам'ятають добре: тоді енергія відіграла помітну роль у розгоні цін, а компанії посилалися на подорожчання ресурсів, виправдовуючи зростання цін для покупців. «Ми спостерігали це ще у 2022 році, коли це було одним з аргументів усього виробничого ланцюга для виправдання підвищення цін. Насправді інфляція виявилася на порядок вищою, ніж це відповідало реальному зростанню витрат», — розповідає директор зі стратегії консалтингової компанії у сфері енергетики EGU Міхал Мацінауер. За його словами, виправданою реакцією споживчих цін тоді точно не була б двозначна інфляція, як три роки тому — тоді Чехія була майже найгіршою країною в усій Європі за цим показником.
Газ до Європи постачається переважно з Норвегії або США у зрідженому вигляді (LNG). Як пояснює Йозеф Котрба, нормальна ціна газу — близько 30 євро за мегават-годину, тоді як у США вона становить близько 8-9 євро за мегават-годину. Саме зрідження, перевезення та повторна газифікація коштують недешево — понад 20 євро, а вся додаткова надбавка понад це фактично являє собою націнку за дефіцит, що виник через закриття Ормузької протоки.
Серйознішою проблемою, ніж зростання цін на електрику й газ, економісти називають подорожчання пального. «Нафта — більша проблема. Транспорт потрібен всюди, він присутній у будь-якому ланцюгу постачання. Виправданий вплив був би в межах кількох відсотків, але якщо ситуація затягнеться, він може зростати й далі», — каже Міхал Мацінауер.
Подорожчання пального в інфляцію вже закладається. За даними Чеського статистичного управління, у серпні бензин і дизель подорожчали на 26,2% у річному вимірі, у липні — на 16,8%.
«За останні тижні внесок пального в загальну інфляцію становив близько 0,8 відсоткового пункту. Однак останніми днями ситуація ще більше загострилася, і якщо ціни залишаться на нинішньому рівні, їхній загальний внесок в інфляцію може піднятися приблизно до 1,2 відсоткового пункту», — описує Віт Граділ. За його словами, подорожчання пального розжене інфляцію й в інших товарах і послугах: цей ефект наростатиме поступово і, за орієнтовними оцінками, становитиме приблизно половину від прямого ефекту, який видно на табло автозаправок.
Втім, удар по гаманцях від цін на бензин і дизель не повинен бути надто різким — уряд уже оголосив про регулювання цін на пальне. «З 1 жовтня ми повертаємо перевірене регулювання цін на пальне і водночас на місяць знижуємо акциз на дизель до європейського мінімуму. Цей захід матиме виражений антиінфляційний ефект, полегшить становище і компаній, і домогосподарств, а також утримає ціни на пальне в Чехії на одному з найвигідніших рівнів у ЄС», — заявила з цього приводу міністр фінансів Алена Шіллерова (ANO).
На думку Віта Граділа, обмеження маржі суттєвого ефекту не дасть. «Зниження акцизу на дизель справді трохи знизить інфляцію, але це радше оптичний обман: водії з дизельними двигунами, звісно, заощадять, однак випадаючі доходи бюджету доведеться компенсувати решті платників податків. По-справжньому здешевити пальне можна було б, лише вплинувши на реальне джерело подорожчання — тобто ситуацію в Перській затоці чи на нафтопереробних заводах», — вважає експерт.
Споживчі ціни у серпні зросли на 1,9% у річному вимірі, і одним з головних драйверів цього зростання стало саме пальне.
Джерело: seznamzpravy.cz