Канатохідка без страховки пройшла над териконами у Франції — раніше вона підкорювала Прагу над Влтавою

У французькому місті Лоос-ан-Гоель канатохідка Таті Бонгонга пройшла без страховки по канату, натягнутому між двома велетенськими териконами — рукотворними пагорбами шахти 11/19, які входять до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як частина гірничодобувного регіону Нор-Па-де-Кале.

Сама артистка йшла без страхувального троса — канат під час виступу утримували та стабілізували з землі волонтери за допомогою додаткових мотузок. Саме їхня участь була ключовою ідеєю перформансу. «Ми хочемо показати, що великі речі можна здійснити, але не наодинці», — пояснила Бонгонга після виступу.

Пісня, що викликала мурашки

Особливо сильним моментом для неї стала пісня Ле Корон П'єра Башле, тісно пов'язана з шахтарським минулим півночі Франції. «У мене були мурашки. Я відчувала емоції, і вигляд цього пейзажу, заповненого людьми, зробив мене щасливою», — зізналася вона. Завершивши перехід, канатохідка підняла над головою шахтарську лампу і разом із публікою заспівала Ле Корон.

Для 65-річної Роз-Марі Блоке, доньки шахтаря, виступ мав особисте значення. «Увесь цей час у мене калатало серце. Для мене і для всього регіону це дуже багато важить. Люди часто відмахуються від півночі Франції, називаючи її сірою і населеною «шті». Але саме люди звідси змогли організувати щось подібне зі всесвітньо відомою артисткою, яка довела нас до сліз», — розповіла вона. Слово «шті» — розмовне позначення жителів півночі Франції і водночас відсилання до місцевого діалекту.

Блоке стежила за виступом у бінокль. «Я плакала. Бачила, як вона робить шпагати та інші трюки, і весь час повторювала про себе: «Будь ласка, тільки не впади». Це було шалене відчуття», — згадує вона.

Подібний трюк уже бачила Прага

У Бонгонги вже був подібний досвід і в Празі. У серпні 2019 року на відкритті фестивалю «Літня Летна» вона без страховки пройшла по канату, натягнутому над Влтавою. Маршрут вів від юридичного факультету в бік Летни, становив близько 350 метрів, а трос був натягнутий приблизно на 35 метрах над рікою. Тоді перехід зайняв у неї близько 40 хвилин.

Празький виступ будувався на тому ж принципі, що й нинішній у Франції: сама канатохідка працювала без страховки, а її команда з землі відповідала за стабільність каната. Перехід через Влтаву згодом став сюжетом документального фільму «Канатохідка над Прагою».

Читайте також: Метро Праги: схема та квитки

Джерело: seznamzpravy.cz