Держкомпанія Чепро з 2017 року закуповує в холдингу Агроферт біокомпоненти для пального без тендерів: до кінця минулого року фірми холдингу отримали таким чином понад 19 мільярдів крон. Як випливає з журналістського розслідування, гроші йшли без конкурсу й без можливості громадського контролю, а в Чепро запевняють, що закон про держзакупівлі на компанію не поширюється.
Коли 2017 року набув чинності так званий «закон Бабіша», що забороняє фірмам політиків брати участь у держзакупівлях, Чепро змінило режим і почало купувати біокомпоненти в Агроферта без конкурсу. Заборону на конфлікт інтересів компанія обійшла доводом, що закон про держзакупівлі на неї не поширюється. Практика зберігається досі.
З-поміж згаданих 19 мільярдів 10,4 мільярда припадає на період, коли Андрей Бабіш уперше був прем’єром і, згідно з чинними судовими рішеннями, перебував у конфлікті інтересів.
Через таке «перемикання» контракти Чепро з Агрофертом не знайти ні у віснику держзакупівель, ні в реєстрі договорів. Закупівлі, які компанія організовує за власними правилами, не перевіряє й антимонопольне відомство. Фірми холдингу Primagra, Preol, Ethanol Energy і GreenChem — найбільші в країні виробники біокомпонентів, які Чепро додає в пальне. Скільки грошей вони отримали без конкурсу відтоді, як до влади прийшов нинішній уряд Бабіша й міністерство фінансів знову очолила Алена Шиллерова (ANO), у Чепро говорити відмовилися.
«Актуальну інформацію, яку ви запитуєте, компанія Чепро не зобов’язана надавати й може зробити це добровільно та заднім числом після закінчення звітного періоду», — заявив представник компанії Марек Ролл. Чепро давно стверджує, що на нього не поширюється й закон про вільний доступ до інформації: за його словами, це не публічна установа, а звичайне комерційне товариство.
Цю конструкцію не визнало Управління із захисту персональних даних. Коли за зверненням аналітиків Піратів воно розглядало, чи має Чепро розкривати відомості про угоди з Агрофертом, воно дійшло висновку, що має: компанія, єдиний акціонер якої — Чеська Республіка в особі міністерства фінансів, є зобов’язаним суб’єктом за законом про інформацію.
Формального приписання, втім, не було: Чепро ще до набуття рішенням чинності саме добровільно опублікувало дані на сайті. Ролл стверджує, що провадження припинено з процесуальних причин, а питання статусу компанії не розглядалося. Він додає, що навіть якби закон про інформацію діяв, Чепро не стає публічним замовником і тендери проводити не зобов’язане. Змінити це, за словами компанії, може лише антимонопольне відомство (ÚOHS).
Свою позицію Чепро будує на висновку антимонопольного відомства 2021 року, яким було відхилено звернення антикорупційної організації Oživení. Автор документа — колишня заступниця голови відомства Єва Кубішова. Її відставку керівник відомства Петр Млсна оголосив за півтора місяця до підписання висновку. Поліція підозрювала Кубішову в тому, що разом із тодішнім політиком ANO Їржі Швахулою вона маніпулювала деякими рішеннями відомства. З відомства їй довелося піти. Млсна очолив відомство пів року до цього за конкурсом, який антикорупційні експерти називають непрозорим: Бабіш домовився про його кандидатуру з тодішнім президентом Мілошем Земаном, який ще до конкурсу називав Млсну своїм фаворитом.
У листопаді 2020 року Кубішова відхилила й інше звернення — про те, що через доведений конфлікт інтересів Бабіша фірми Агроферта не повинні були отримувати багатомільярдні замовлення, зокрема від «Лісів ЧР». Справу вона навіть не стала відкривати, не пояснивши причин.
Щодо Чепро вона дійшла висновку, що держкомпанія не має ознак публічного замовника, оскільки не є для держави незамінною компанією громадського інтересу. В аргументації вона спиралася на позиції міністерства фінансів, яке тоді, як і тепер, очолювала Алена Шиллерова, та міністерства промисловості й торгівлі Карела Гавлічека (обоє — ANO). Фінансисти стверджували, що в разі банкрутства держава Чепро нібито не рятувала б. Міністерство промисловості писало, що Чепро надає йому по суті комерційні послуги, адже зберігання держрезервів могли б вести й приватні компанії. Коли держава в минулому замовила зберігання дизельного пального в приватної фірми Viktoriagruppe, усе закінчилося зникненням пального й скандалом, який суди розбирають досі.
При цьому Європейський суд ще 1998 року постановив, що виконання стратегічних завдань, які держава хоче забезпечити, — вагомий аргумент на користь статусу публічного замовника. Обидва відомства пішли проти довгострокових стратегічних документів: міністерство фінансів і в останньому опублікованому документі 2024 року називає Чепро стратегічним підприємством, а чинна державна енергетична концепція відносить його до ключових компаній.
Попередній уряд Петра Фіали (ODS) практику не переглядав. Як випливає з листування, що є в розпорядженні журналістів, питання хотіло відкрити міністерство регіонального розвитку Івана Бартоша (Пірати), яке відповідає за держзакупівлі, але міністерство фінансів Збінка Станьури (ODS) пропозицію відхилило.
Представник міністерства промисловості Тадеаш Провазник відповів, що Чепро підпорядковується не його відомству, а міністерству фінансів. Представник фінансового відомства Філіп Бегал заявив: «Чепро не є публічним замовником у розумінні закону про держзакупівлі й тому не зобов’язане обирати постачальників через тендери. До цього питання в минулому висловлювалося й ÚOHS». Представник антимонопольного відомства Мартін Шванда сказав, що від відомства не можна вимагати постійно переглядати статус усіх суб’єктів; така оцінка проводиться, коли в конкретному випадку оскаржується закупівля поза режимом закону.
Про майбутнє голови відомства знову вирішуватиме прем’єр Андрей Бабіш: у Млсни на початку грудня закінчується шестирічний строк. Антикорупційні організації вже закликали уряд оголосити відкритий конкурс. Бабіш на запитання, чи планує він це, чи хоче, щоб Млсна продовжив ще одним мандатом, не відповів. За законом уряд має узгодити кандидатуру з президентом, який призначає голову відомства. Речник Граду Войтех Шеліга заявив, що зміст консультацій публічно коментуватися не буде.
Джерело: seznamzpravy.cz