ANO може виграти вибори до Сенату в Чехії, але більшості не отримає

Партія ANO цілком може виграти сенатські вибори за кількістю мандатів, але отримати більшість у верхній палаті парламенту не вдасться ні їй, ні правлячій коаліції. До такого висновку доходить автор авторської колонки на сайті Seznam Zprávy. У 2018 році ANO здобула в Сенаті одне крісло, у 2020-му — теж одне, у 2022-му — три, а два роки тому вже вісім.

Чому ANO зможе посилитися

На думку автора, результати в округах, де вибори проходять цього року, передбачити важко. У 2008 році там 23 місця здобула соціал-демократія, шість років тому — 11 місць STAN і ще десять коаліція Spolu (ODS, лідовці та TOP 09). Але коаліції Spolu більше не існує, тож ANO може перемогти за кількістю мандатів. Вона захищає лише одне крісло, здобуте восени 2020 року, і майже напевно зміцнить свої позиції. Нині в ANO в Сенаті 12 представників, ще троє входять до її клубу, а більшість — це 41 місце. У SPD у системі двотурових мажоритарних виборів шансів немає, а «Мотористи» від участі відмовилися.

Підсумок, на думку автора: після жовтня 2026 року в урядової коаліції більшості в Сенаті не буде. Гасло опозиції «Сенат Бабішу не віддамо» звучить ефектно, але застерігає від того, чого не станеться. Утім, опозиції це мало допоможе: Сенат зможе повертати закони, а Палата депутатів переголосовуватиме їх, поки правляча коаліція зберігає дисципліну.

Навіщо взагалі потрібен Сенат

Автор вважає Сенат дуже корисним інститутом, хоча Андрей Бабіш колись хотів його скасувати. Своєю появою палата зобов'язана Вацлаву Клаусу, який восени 1992 року під час складання Конституції погодився на її створення — за спогадами найстаршого за стажем депутата Марека Бенди, в обмін на непрямі вибори президента.

Пізніше Клаус сам переконався в силі верхньої палати. У роки «опозиційної угоди» (1998–2002) він разом із Мілошем Земаном хотів змінити чеську політичну систему. Тоді в ČSSD і ODS була конституційна більшість у 49 голосів — і в Сенаті, і в Палаті депутатів. Але навесні 1999 року помер сенатор від ODS Вацлав Бенда, обраний у 1996 році в Празі 1, а додаткові вибори виграв підприємець Вацлав Фішер. Конституційна більшість зникла, і переписати Конституцію так, щоб витіснити малі партії, не вдалося. Партії спробували зробити це через звичайний виборчий закон, але його скасував Конституційний суд.

Відтоді Сенат, за словами автора, схожий на вогнегасник: роками висить у коридорі, а коли спалахує пожежа — виявляється дуже доречним. Як приклад він наводить Угорщину з однопалатним парламентом, якого ще недавно хотів і Бабіш. Нинішні кроки конституційної більшості Петера Мадяра виглядають жорстко, але це відповідь на 16 років правління Віктора Орбана, який, як вважає автор, завдяки такому парламенту «украв» Угорщину. Аналітик Мартін Ехл назвав це спробою перетворити рибний суп назад на акваріум.

У Чехії з 1993 року таких глибоких потрясінь не було. Єдина важлива зміна Конституції — прямі вибори президента в 2012 році, про які більшість учасників тогочасного рішення сьогодні шкодує. Завдяки Сенату та виборам по третинах багато чого, хоч і не все, вдається зупинити. Сенат затверджує суддів Конституційного суду, і всі троє останніх президентів — Клаус, Земан і Павел — переконалися, що це не формальність. Для зміни виборчого закону потрібна згода і Палати депутатів, і Сенату.

Автор закликає всіх, хто цього року може голосувати на виборах до Сенату, прийти на дільниці. Він сам іде і бачить у своєму окрузі щонайменше трьох кандидатів, завдяки яким Сенат залишиться «готовим вогнегасником».

Around Prague за матеріалами seznamzpravy.cz