Політика Автор:

ANO може виграти вибори до Сенату в Чехії, але більшості не отримає

ANO може виграти вибори до Сенату, але більшості в коаліції все одно не буде
Тут може бути ваша реклама
Around Prague читають мешканці Праги та всієї Чехії. Банер, стаття, анонс у соцмережах — від 4 000 Kč на місяць.
Дізнатися ціни

Партія ANO цілком може виграти сенатські вибори за кількістю мандатів, але отримати більшість у верхній палаті парламенту не вдасться ні їй, ні правлячій коаліції. До такого висновку доходить автор авторської колонки на сайті Seznam Zprávy. У 2018 році ANO здобула в Сенаті одне крісло, у 2020-му — теж одне, у 2022-му — три, а два роки тому вже вісім.

Чому ANO зможе посилитися

На думку автора, результати в округах, де вибори проходять цього року, передбачити важко. У 2008 році там 23 місця здобула соціал-демократія, шість років тому — 11 місць STAN і ще десять коаліція Spolu (ODS, лідовці та TOP 09). Але коаліції Spolu більше не існує, тож ANO може перемогти за кількістю мандатів. Вона захищає лише одне крісло, здобуте восени 2020 року, і майже напевно зміцнить свої позиції. Нині в ANO в Сенаті 12 представників, ще троє входять до її клубу, а більшість — це 41 місце. У SPD у системі двотурових мажоритарних виборів шансів немає, а «Мотористи» від участі відмовилися.

Підсумок, на думку автора: після жовтня 2026 року в урядової коаліції більшості в Сенаті не буде. Гасло опозиції «Сенат Бабішу не віддамо» звучить ефектно, але застерігає від того, чого не станеться. Утім, опозиції це мало допоможе: Сенат зможе повертати закони, а Палата депутатів переголосовуватиме їх, поки правляча коаліція зберігає дисципліну.

Навіщо взагалі потрібен Сенат

Автор вважає Сенат дуже корисним інститутом, хоча Андрей Бабіш колись хотів його скасувати. Своєю появою палата зобов'язана Вацлаву Клаусу, який восени 1992 року під час складання Конституції погодився на її створення — за спогадами найстаршого за стажем депутата Марека Бенди, в обмін на непрямі вибори президента.

Пізніше Клаус сам переконався в силі верхньої палати. У роки «опозиційної угоди» (1998–2002) він разом із Мілошем Земаном хотів змінити чеську політичну систему. Тоді в ČSSD і ODS була конституційна більшість у 49 голосів — і в Сенаті, і в Палаті депутатів. Але навесні 1999 року помер сенатор від ODS Вацлав Бенда, обраний у 1996 році в Празі 1, а додаткові вибори виграв підприємець Вацлав Фішер. Конституційна більшість зникла, і переписати Конституцію так, щоб витіснити малі партії, не вдалося. Партії спробували зробити це через звичайний виборчий закон, але його скасував Конституційний суд.

Відтоді Сенат, за словами автора, схожий на вогнегасник: роками висить у коридорі, а коли спалахує пожежа — виявляється дуже доречним. Як приклад він наводить Угорщину з однопалатним парламентом, якого ще недавно хотів і Бабіш. Нинішні кроки конституційної більшості Петера Мадяра виглядають жорстко, але це відповідь на 16 років правління Віктора Орбана, який, як вважає автор, завдяки такому парламенту «украв» Угорщину. Аналітик Мартін Ехл назвав це спробою перетворити рибний суп назад на акваріум.

У Чехії з 1993 року таких глибоких потрясінь не було. Єдина важлива зміна Конституції — прямі вибори президента в 2012 році, про які більшість учасників тогочасного рішення сьогодні шкодує. Завдяки Сенату та виборам по третинах багато чого, хоч і не все, вдається зупинити. Сенат затверджує суддів Конституційного суду, і всі троє останніх президентів — Клаус, Земан і Павел — переконалися, що це не формальність. Для зміни виборчого закону потрібна згода і Палати депутатів, і Сенату.

Автор закликає всіх, хто цього року може голосувати на виборах до Сенату, прийти на дільниці. Він сам іде і бачить у своєму окрузі щонайменше трьох кандидатів, завдяки яким Сенат залишиться «готовим вогнегасником».

Around Prague за матеріалами seznamzpravy.cz

Поділитися: Telegram WhatsApp

Схожі новини

Міністр закордонних справ Чехії Петр Мацинка (Motoristé) звернувся до очільників дипломатії країн ЄС із проханням не видавати російським хокеїстам і хокеїсткам візи, які дали б їм змогу брати участь у спортивних турнірах. Про це він розпові
Організатори демонстрації в Празі заявили, що на Летненську рівнину прийшло 350–450 тисяч людей, а після її завершення назвали підсумок «близько 400 тисяч». Незалежна оцінка за знімками й відео з місця дала значно скромніший діапазон: від 7
Річницю Оксамитової революції на Національній вулиці (Národní třída) у Празі цього року знову супроводжують гострі виступи. Міністрів зустрічали вигуками «ганьба» і «у відставку», а президента Петра Павела — одночасно свистом і оплесками. П
Президент Петр Павел на Національній вулиці в Празі заявив журналістам, що уряд має дослухатися до думки демонстрантів. Приводом стала недільна акція на Летне, де, за оцінкою організаторів із руху Milion chvilek pro demokracii, зібралося бл
Після недільної демонстрації на Летенській рівнині в Празі, куди, за оцінками організаторів, прийшло близько 400 тисяч людей, у Чехії заговорили про «правило 3,5 відсотка». Чеські соціологи та політологи вважають його зручною, але надто спр
На Летні в неділю вийшли близько 400 тисяч людей, а тепер на протест відреагував Рихетський: в інтерв’ю він заявив, що в демократичній правовій державі уряд Андрея Бабіша мав би піти у відставку. Приводом для мітингу став перенос фінансуван
Міністр юстиції Чехії Ієронім Тейц запропонував поправку до кримінально-процесуального кодексу: суди першої інстанції більше не будуть зобов’язані слідувати вказівкам апеляційної інстанції. За даними Seznam Zprávy, саме така ситуація склала
Міністр закордонних справ Чехії Петр Мацінка з партії Motoristé назвав жінок-хокеїсток «мужланками», а раніше — першу леді «замковою нахлібницею». За даними опитування агентства NMS Public за жовтень 2026 року, такий стиль спілкування політ
Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш після переговорів з ізраїльським прем’єром Біньяміном Нетаньягу заявив журналістам, що країна має закупити нові системи протиповітряної оборони якнайшвидше й не чекати до 2030 року. Посилення захисту від б
Уряд Словаччини в день річниці Оксамитової революції, 17 листопада, на своєму 163-му засіданні розгляне підсумки співпраці з Росією. Доповідь про підсумки роботи міжурядової комісії представить очільник словацької дипломатії Юрай Бланар.У м
Міністр культури Чехії Клемпірж вважає, що обговорення закону про нове фінансування суспільних медіа слід призупинити, доки Палата депутатів не почне розглядати закон, який запроваджує в Чехії Європейський акт про свободу медіа (EMFA). Про
Вихід Франції зі структур НАТО, який ще нещодавно здавався немислимим, на тлі квітневих президентських виборів набуває обрисів. Двоє найсильніших кандидатів — ультраправа Марін Ле Пен і радикальний лівий Жан-Люк Меланшон — давно критикують