Військовий аналітик: саміт НАТО не став для Чехії "дипломатичною ляпасом"

Заява президента Чехії Петра Павела про те, що саміт НАТО в Анкарі обернувся для країни "дипломатичним ляпасом", не підтверджується фактами — так прокоментував підсумки зустрічі військовий експерт Лукаш Зуна. За його словами, засідання було закритим, заздалегідь сценарно вивіреним і не передбачало публічної оцінки окремих союзників.

Як зазначив аналітик, саміт проходив за тією ж схемою, що й останнє засідання міністрів оборони в Брюсселі: генеральний секретар НАТО Марк Рютте підбив підсумки трирічного розвитку Альянсу, після чого кожна країна отримала по три хвилини для викладу своїх пріоритетів і планів щодо виконання зобов'язань Гаазького саміту до 2035 року. Дискусій і критики окремих держав не велося, а назва Чехії на зустрічі прозвучала лише в момент запрошення до виступу.

Президент США Дональд Трамп заявив, що важливість збільшення оборонних витрат усвідомили всі союзники, крім одного винятку — на думку Павела, йшлося саме про Чехію. Прем'єр-міністр Андрей Бабіш мав виступати 27-м за рахунком, виходячи з рівня оборонних витрат країни за 2025 рік, однак у підсумку виступив останнім.

За словами Зуни, сам факт розбіжності між запланованим 27-м місцем і фактичним останнім виступом свідчить про те, що критерій витрат не був єдиним у визначенні черговості — враховувалися й інші показники, зокрема військові можливості країн. При цьому експерт підкреслив, що Чехія входить до числа лідерів Альянсу за модернізацією армії, розміром збройних сил і розвитком багатоцільових військ, а також активно бере участь у закордонних місіях — чеські військові розміщені в Латвії, Польщі та Словаччині, вздовж східного флангу НАТО.

На запитання, чи не міг останній порядок виступу бути політичним сигналом з боку союзників, аналітик відповів, що не має такої інформації та не може ні підтвердити, ні виключити подібне трактування.

Окремо експерт прокоментував рішення Чехії спрямувати 140 мільйонів крон у програму PURL, яка допомагає Україні обороняться від російських балістичних ракет. За його словами, йдеться про кошти з програми CAP, спочатку призначені для Чехії: якби країна відмовилася від них, весь пакет автоматично пішов би до України без будь-якого контролю з боку Праги за використанням грошей. Тому чеський МЗС ухвалив рішення спрямувати кошти до фонду PURL, яким керують США, де забезпечена прозорість розподілу фінансування і країни-донори можуть впливати на те, як саме буде використана допомога Україні.

Around Prague за матеріалами novinky.cz