Чеська благодійна організація Neposeda і дослідники Карлового університету з'ясували: на одну бездомну людину держава витрачає в середньому близько 200 тисяч крон на рік, а найдорожчий варіант для бюджету — узагалі нічого не робити. До такого висновку дійшов експериментальний проєкт New Leaf, у рамках якого 40 бездомним людям у Чехії видали по 100 тисяч крон без жодних умов.
Проєкт New Leaf, натхненний подібним досвідом у Канаді, тривав з літа 2024 року до кінця 2025-го. Учасників поділили на кілька груп: 40 осіб отримали по 100 тисяч крон у вільне розпорядження, ще 20 — не гроші, а особистого соціального працівника, а контрольна група з 40 осіб залишилася без будь-якої додаткової допомоги. Загалом у дослідженні взяли участь 99 осіб — один з учасників помер від тяжкої хвороби невдовзі після початку проєкту.
Дослідники спеціально відбирали людей, які живуть на вулиці відносно недовго — до двох з половиною років, оскільки хотіли перевірити саме інструменти ранньої допомоги.
«Стереотип такий, що бездомні — ледарі й живуть на допомогу, але перше місце в наших розрахунках посідає невідкладна медична допомога», — каже керівниця досліджень та інновацій організації Neposeda і завідувачка кафедри соціальної роботи філософського факультету Карлового університету Мелані Заяцова. За її словами, допомогу бездомні фактично майже не отримують.
Згідно з розрахунками, майже 43% витрат припадає на медичну допомогу, чверть — на низькопорогові центри, які слугують безпечним простором для бездомних, а ще 9% (понад 18 тисяч крон на рік) держава в перерахунку витрачає на роботу поліцейських, які займаються бездомними.
Методику дослідники описують так: учасників запитували, якими послугами вони користуються, чи контактують вони з органами влади — від швидкої допомоги й стаціонарного лікування до амбулаторної допомоги, соціальних служб і поліції, — а потім зіставляли відповіді з офіційними тарифами, прайс-листами швидкої допомоги та річними звітами соціальних служб.
Директорка Neposeda та інвесторка проєкту Яна Гамплова зазначає, що в реальності витрати на охорону здоров'я можуть бути ще вищими: дослідження охоплювало лише тих, хто був на вулиці до двох з половиною років, а чим довше людина бездомна, тим гірший стан її здоров'я і тим вищий рахунок. Так, наприклад, три місяці госпіталізації обходяться державі більш ніж у 124 тисячі крон.
За даними останнього перепису Міністерства праці та соціальних справ, торік у Чехії налічувалося 11 641 бездомна людина, а прямі витрати держави на них становлять близько 2,33 мільярда крон на рік.
Дані по групах показали: у звичайної бездомної людини витрати на охорону здоров'я становлять у середньому 85 600 крон на рік. У групи із соціальним працівником вони знизилися на 19 512 крон, а у групи, яка отримала ще й 100 тисяч крон, — на 20 924 крони. «У перерахунку на всю країну це може означати економію до 175 мільйонів крон на рік», — зазначає Заяцова.
Ще навесні дослідники повідомляли, що 80% учасників, які отримали підтримку, за час спостереження знайшли житло, а 58% з них змогли його утримати. За словами Заяцової, результати показують, що одноразова фінансова допомога бездомним працює, тож уже зараз можна обговорювати запровадження окремої «допомоги для бездомних». «Ми побачили ефект, і логічно поставити питання, чи може одноразова виплата бути рішенням — у межах нинішньої системи або як цілком нова міра», — каже вона, визнаючи, що вибірка зі 99 осіб недостатньо велика і результат потрібно перевірити на більшому масиві даних.
Гамплова ставиться до ідеї скептичніше: «Те, що ми зробили з грошима, у Чехії — чиста утопія. Навіть у деяких західних країнах це важко дається, коли там лише починають. А в країнах, що розвиваються, наприклад у Кенії, це вже кілька років працює», — хоча, за її словами, там вистачає набагато менших сум, зате там і немає такої системи контролю, як у Чехії.
Ще один висновок дослідження — гроші не підштовхнули людей до пияцтва чи наркотиків. До участі в проєкті бездомні в середньому витрачали 200 крон на тиждень на алкоголь і 205 крон на наркотики. Після початку експерименту витрати на алкоголь зросли до 311 крон на тиждень, а на наркотики впали до нуля. Помітно зросли витрати на одяг, житло та їжу.
За перший місяць учасники зі стотисячною виплатою витратили порівняно з контрольною групою на 1858 крон більше на їжу, на 6 тисяч крон більше на житло і на 10 165 крон більше на одяг. «Адже зустрічають за одягом», — коментує Заяцова, пояснюючи, що чистий одяг — перший бар'єр на шляху до роботи чи житла.
Зрештою, дослідження спростовує поширені стереотипи: з фінансовою підтримкою споживання алкоголю не зросло, а учасники не кидали роботу.
Джерело: seznamzpravy.cz