Вибори до Держдуми: «Єдина Росія» набрала майже 58%, а Путін продемонстрував керованість системи

У Росії завершилися вибори до Державної думи, які пройшли на тлі наймасштабнішої атаки дронів на Москву з початку війни та низки абсурдних епізодів. За попередніми даними виборчої комісії, партія «Єдина Росія», тісно пов'язана з президентом Володимиром Путіним і яка підтримує всі його ключові політичні рішення, набрала майже 58% голосів — більше, ніж на довоєнних виборах.

Експерти вважають, що така переконлива перемога має демонструвати «непохитну» підтримку Путіна як усередині країни, так і за її межами. «Режиму потрібно, щоб усе виглядало добре не лише для іноземців, а й для самих росіян. Більшість людей узагалі не бере участі у виборах, вони просто стежать за новинами. А потім кажуть собі: дивіться, вони знову перемогли — значить, це погана людина, але що тут можна зробити, ми ж його вибрали. Саме цього і хоче Путін», — вважає головна редакторка російського емігрантського видання «Важные истории» Алєся Мароховська.

При цьому підсумки голосування не відображають реальних суперечливих настроїв у суспільстві, на які впливають українські удари та економічні труднощі — але й це, на думку спостерігачів, режим тримає під контролем. Як зазначав ще до виборів британський експерт з російської політики Люк Марч з Единбурзького університету, «якщо реальна частка голосів за «Єдину Росію» виявиться нижчою за приблизно 45%, ці вибори просто будуть сфальсифіковані», оскільки жодного механізму, за якого падіння підтримки вело б до реальних політичних наслідків, у системі не існує.

Рекордна явка та «мобілізація» виборців

Окрім результатів, режим зробив ставку і на максимально високу явку — за попередніми даними, вона склала 56,66%, що стало найбільшим показником за останні 15 років. На тлі майже повної відсутності передвиборчої кампанії такі цифри виглядають, за оцінкою незалежного каналу Faridaily, який веде журналістка Фаріда Рустамова, «абсолютно нереалістично».

За однією з версій, чиновники прагнули повторити «якість» результатів президентських виборів 2024 року, коли була організована рекордна для новітньої історії Росії явка — щоб показати, що суспільство підтримує війну та її верховного головнокомандувача. Сам Путін ще до початку голосування закликав росіян прийти на вибори та продемонструвати підтримку триваючій війні.

Раніше незалежне видання «Медуза» повідомляло, що адміністрація президента навмисно посилила «мобілізацію» співробітників державних підприємств, бюджетних установ та інших провладних організацій. Для цього призначалися спеціальні «мобілізатори» — зазвичай менеджери середнього рівня, кожен з яких відповідав за групу співробітників і стежив за їхньою явкою на дільниці.

Кому Кремль надає перевагу

Результати інших партій вказують на внутрішні перестановки в системі влади. Комуністична партія Росії зайняла друге місце з 13,81% — це більш ніж на п'ять відсоткових пунктів менше, ніж на попередніх виборах. За чверть століття правління Путіна комуністи критикували окремі аспекти політики влади, але ніколи не підривали позицій самого режиму і незмінно підтримують війну проти України. Тим не менш, перед цими виборами влада тиснула на кількох кандидатів від партії, включно з відомим своєю опозиційністю комуністом Миколою Бондаренком.

Ліберально-демократична партія Росії, за попередніми даними, отримала близько 9% голосів — помітне зростання порівняно з 7,6% на минулих виборах за часів Володимира Жиріновського. За оцінкою Faridaily, це результат цілеспрямованої роботи адміністрації президента, яка вже кілька років намагається відтіснити комуністів з позиції другої за величиною партії країни на користь ЛДПР, оскільки нею простіше маніпулювати. Незважаючи на назву, партія не є ні ліберальною, ні демократичною у західному розумінні — вона повністю лояльна до Путіна і підтримує війну, а після смерті Жиріновського її очолює депутат Леонід Слуцький.

Партія «Нові люди», заснована лише у 2020 році, наближається до 8% голосів. Вона позиціонує себе як сучасніша та «ліберальніша» альтернатива традиційним парламентським партіям, орієнтуючись на підприємництво, технології та обмеження державного контролю в інтернеті, приваблюючи молодих і міських виборців. Однак про реальну опозицію мова не йде: незважаючи на те, що її кандидат Владислав Даванков у 2024 році зібрав частину голосів противників Путіна, партія підтримує і президента, і війну.

Тінь нової мобілізації

Одним з найпомітніших епізодів цієї виборчої кампанії стала заборона на участь партії «Яблуко», яка виступає проти продовження війни. Довго толерована владою опозиція раптово опинилася під забороною, що, на думку низки спостерігачів, свідчить про зростаючу тривогу режиму через невдоволення громадян.

На настрої росіян дедалі сильніше впливають українські удари дронами, які наблизили війну до повсякденного життя, а також триваючу паливну кризу, відсутність перспектив завершення конфлікту та страх перед новою хвилею мобілізації. Очікування можливого її оголошення супроводжували ці вибори з самого початку — у режиму є традиція оголошувати непопулярні рішення відразу після завершення голосування.

Кореспондент BBC у Москві Стів Розенберг нагадав, що Путін нещодавно виключив нову хвилю мобілізації, заявивши, що «сьогодні немає сценарію, який би її вимагав». Однак, як зауважив журналіст, питання залишається відкритим: «Отже, не сьогодні. А завтра?»

Джерело: seznamzpravy.cz