У 24 роки українка Ангеліна Вітга вела у Варшаві переговори на мільйони доларів, керувала відділом продажів з одинадцяти людей — і повністю вигоріла. Сьогодні вона власниця успішного салону перманентного макіяжу K2Beauty у Празі, клієнтками якого стали моделі та медійні особи, а також співвласниця кав’ярні The Miners.
Робота в міжнародному трейдингу не залишала їй ні хвилини спокою: два телефони, листування з клієнтами зі США та арабських країн з раннього ранку, п’ятнадцятихвилинні обіди між угодами. Вітга була однією з небагатьох жінок у чоловічому колективі, де колеги були вдвічі старшими за неї. «Мені довелося швидко навчитися відстоювати свою позицію і не піддаватися ні віку, ні тому, що я єдина жінка в кімнаті», — згадує вона. Через кілька років настало вигорання — за її словами, не стільки через саму сферу, скільки через невміння відокремити власну відповідальність від відповідальності роботодавця.
Вона взяла паузу на півроку, звільнилася і поїхала подорожувати, обмірковуючи подальший шлях. До корпорації не повернулася — вирішила зайнятися власною справою. Спочатку планувала відкрити brow-бар, але після розмови з подругою-лікарем з клініки естетичної медицини переключилася на перманентний макіяж, побачивши в цій ніші більший потенціал для стійкого бізнесу.
Підприємницький шлях почався у 2019 році з орендованого косметичного кабінету, а через рік разом із мамою Ангеліна відкрила повноцінну студію K2Beauty у празькому Карліні — на початку пандемії. Переломним моментом став 2021 рік, коли салон згадала в сторіс інфлюенсерка Матка Вероніка з 60 тисячами підписників. Кількість заявок зросла в кілька разів, а усна реклама привела в салон таких клієнток, як моделі Андреа Безде́кова та Анета Віньєрова, а також засновниця конкурсу Miss Czech Republic Тетяна Макаренко.
Салон розширив спектр послуг — манікюр, педикюр, ламінування брів і вій, косметологія, — команда зросла до п’ятнадцяти людей, з’явилася друга філія на Брумловці. Але чим більшим ставав бізнес, тим сильніше Вітга відчувала дистанцію з клієнтками. Зрештою вона вирішила продати прибутковішу карлінську точку, залишивши собі меншу й більш камерну філію на Брумловці, яка краще відображає її бачення бренду.
Отримані гроші вона об’єднала з коштами чоловіка та друга-архітектора і вклала у франшизу кавового бренду The Miners, відкривши точку у Флорентинумі — замість того щоб будувати власну концепцію з нуля.