Дефіцит бюджету Чехії перевищить 386 мільярдів крон: експерт закликає підвищити податки для багатих

У 2026 році Чехія виконуватиме державний бюджет із дефіцитом 386 мільярдів крон, і, судячи із заяв членів уряду, найближчими роками влада не планує знижувати цей показник. Без реформи дохідної частини бюджету та одночасного скорочення видатків надалі керувати дефіцитом не вдасться, заявив в інтерв'ю член Національної бюджетної ради Чехії Любош Комарек.

За його словами, без цих кроків недосяжною виявиться і раніше заявлена мета — структурний дефіцит на рівні 1% ВВП, якого планувалося досягти починаючи з 2028 року.

Резерви — лише в обов'язкових видатках

Можливість приборкати бюджет у майбутньому, на думку Комарека, майже повністю зосереджена в обов'язкових і квазіобов'язкових видатках — тих, які держава повинна щороку сплачувати за законом. За даними Національної бюджетної ради, у 2022–2025 роках на них припадало 95–96% усього бюджету. До обов'язкових належать пенсії, соціальні допомоги та відсотки за державним боргом, а до квазіобов'язкових — насамперед зарплати державних службовців. Без зміни цих статей простору для реальних скорочень практично не залишається.

«Можливо, ми просто не припускаємо думки, що обов'язкові видатки теж можна змінювати. Але для цього потрібна певна політична сміливість і чіткіші пріоритети. Мінімальний захід — не додавати грошей понад те, що передбачено законом, як зараз обговорюється, наприклад, із пенсіями. Дотації на підтримувані джерела енергії також не повинні лягати на державний бюджет», — каже Комарек.

Ще один варіант — визнати, що люди могли б, хай і по мінімуму, самі доплачувати за звичайну медичну допомогу: наприклад, повернутися до обговорення так званих надстандартних послуг. На відміну від інших країн Європи, видатки Чехії на охорону здоров'я відносно ВВП останніми роками так і не повернулися до докризового рівня.

На думку Комарека, держава не повинна бути «опікунською»: її завдання — будувати дороги та іншу суспільну інфраструктуру і забезпечувати зрозумілі, стабільні правила, які справді дотримуються. «Держава не повинна бути своєрідним таксі, яке провезе мене крізь життя, — це вже моя турбота. Ми трохи звикли вимагати від держави більшого і до того, що вона часто веде нас за руку, і це не є добре», — каже Комарек. Таке «державне таксі» має залишатися для тих, хто в ньому справді потребує, — наприклад, для хворих і людей з інвалідністю. Тривало безробітний, за його словами, повинен якомога швидше починати перекваліфікацію, а не пасивно ходити за допомогою.

Багаті мають платити більше

Щодо дохідної частини бюджету, тут, на думку Комарека, варто підвищити деякі податки. «Успішні люди повинні розуміти, що своїм успіхом частково завдячують освіті, яку їм дала держава, і, звісно, власним старанням і праці. Принцип прогресивного оподаткування — поширена практика, і загалом це правильно. Проблема лише в тому, щоб знайти оптимальний ступінь прогресії, який не відбиває в успішних людей мотивацію працювати і реалізовувати підприємницькі ідеї», — каже він.

Конкретно експерт пропонує подобу скасованої «супервалової зарплати» — тобто вище оподаткування фізичних осіб із високими доходами, а не компаній. Загалом же він насамперед виступає за непрямі податки, такі як ПДВ чи акцизи.

Комарек не виключає і підвищення податку на нерухомість, який у Чехії, за його словами, вкрай низький. При цьому застерігає від завищених очікувань: «Не варто забувати, що ці гроші вже одного разу були оподатковані. А чи вирішить цей захід проблему зростання цін на житло або його доступності? Боюся, що ні. Для цього знадобилося б справді значне підвищення податку, а в теорії державних фінансів зазвичай радять, щоб податкові зміни були поступовими, а не шоковими», — каже він.

Комарек визнає, що це одна з найбільш політично чутливих тем. У Чехії склалася ціла культура дач і заміських будинків, і готовність платити за них більше мінімальна. Справедливе оподаткування, на його думку, має відрізняти тих, хто використовує нерухомість для себе, від тих, хто веде за її допомогою бізнес.

Ефект сніжної кулі та борговий гальмівник

Усі реформи — і щодо доходів, і щодо видатків — технічно здійсненні, але для них немає ні політичної волі, ні запиту з боку виборців. Міжнародні ринки поки що спокійні і не бачать у зростаючому боргу Чехії серйозної проблеми. Однак історія показує, що отверезіння може настати досить швидко.

За оцінкою Комарека, дефіцит має зрости з 2,1% ВВП торік до 3,5–3,6% ВВП у 2027 році — тобто приблизно на 1,5 відсоткового пункту. Порівнянний стрибок, якщо виключити ковідні та кризові роки, спостерігався лише в Румунії.

«Мене трохи тривожить у державних видатках ефект так званої сніжної кулі, тому що література і досвід багатьох країн підтверджують явище deficit bias — схильність урядів нарощувати дефіцит. Навіть уряди, які добре працюють, через політичний цикл схильні створювати вищий дефіцит, ніж це адекватно для довгострокової стійкості державних фінансів. У періоди економічного зростання, навпаки, слід було б формувати профіцит і гасити борги, а не нарощувати їх. І коли політики надто загравають із виборцями заради переобрання, це стає проблемою», — каже Комарек.

Консолідацію бюджету зазвичай не проводять у рік виборів, а єдиним найближчим роком без виборів залишається наступний, 2027-й — при цьому саме на нього, за прогнозом, припаде пік дефіциту.

Останньою страховкою залишається борговий гальмівник: при досягненні заборгованості 50% ВВП спрацьовує його перший ступінь, і депутатам із сенаторами довелося б урізати собі зарплати на 20%, якби вони не змінили закон. Далі йдуть пороги в 55% і маастрихтські 60%. За оцінкою Комарека, борг Чехії може перевищити позначку в 50% ВВП уже до кінця нинішнього виборчого періоду, можливо — у 2029 році.

Закон про правила бюджетної відповідальності уряд із парламентською більшістю може змінити без особливих труднощів. «У цьому виборчому періоді ми, на жаль, помітно наблизимося до межі боргового гальмівника, якщо не змінимо напрям розвитку державних фінансів — наприклад, відповідно до затвердженого фіскально-структурного плану. Борг Чехії зростає з 2020 року третім за швидкістю темпом серед країн ЄС — швидше лише у Фінляндії та Румунії. Ми даремно витрачаємо фіскальний простір, який має слугувати резервом на випадок гірших часів. Зростають і відсотки за боргом, а їх завжди потрібно виплачувати першими — інакше інвестори втратять довіру до країни, це свого роду супермандатна витрата», — каже він.

Комарек нагадує, як борг відображається на повсякденному житті: при дефіциті в 386 мільярдів крон Чехія позичає більше мільярда крон на день. Дохідність десятирічних державних облігацій, за останніми даними, тримається на рівні близько 5% — приблизно як ставка за іпотекою. Видатки на обслуговування боргу цього року мають скласти близько 110 мільярдів крон, а наступного — вже понад 130 мільярдів крон.

Читайте також: Пологи в Чехії для іноземців: страхування та пологовий будинок 2026

Джерело: seznamzpravy.cz