Липи страждають від спеки: чеські міста шукають дерева, готові до нового клімату

Класична липа серцелиста, яку десятиліттями садили на вулицях і площах чеських міст, дедалі гірше витримує літню спеку та посуху. Через зміну клімату та ефект міського теплового острова, коли температура в місті може бути на кілька градусів вищою, ніж у навколишній місцевості, фахівці з озеленення змушені переглядати звичний набір порід дерев для міських насаджень.

Чому старі дерева більше не підходять

За словами фахівчині з кліматичної адаптації ландшафту програми Adapterra фонду Partnerství Мірослави Флор'янової, при виборі дерев для нових посадок уже недостатньо орієнтуватися лише на те, чи росте порода в Чехії природним чином. Набагато важливіше — чи зможе дерево нормально існувати в умовах, характерних для міст через кілька десятиліть.

Ідеться про так звані вегетаційні пояси — зони зі схожим кліматом і характерним набором рослин. Через потепління та зміну режиму опадів межі цих поясів зміщуються: територія, яка півстоліття тому за кліматом відповідала прохолоднішій зоні, сьогодні може нагадувати умови значно тепліших регіонів. У містах ситуація ускладнюється додатково — деревам бракує води, місця для коріння, ґрунт ущільнений, а взимку додається засолення від протиожеледних реагентів.

За натхненням фахівці звертаються до тепліших регіонів Європи. Так, липу серцелисту при нових посадках дедалі частіше замінюють на посухостійкішу липу сріблясту. Серед інших перспективних порід — софора японська, гледичія трьохколючкова, клен польовий, дуб пухнастий і каркас західний.

Прага шукає дерева майбутнього

Підібрати породи, які справді приживуться в чеських містах, намагається проєкт «Кліматичні дерева для Праги». Перші експериментальні посадки з'явилися навесні 2024 року, а сам проєкт розрахований приблизно до 2040 року. На празьких вулицях тестують окремі види дубів і в'язів, ясен носолистий, гледичію, мигдаль звичайний, клен італійський і ясен китайський. Перших проміжних результатів очікують приблизно через шість-вісім років, при цьому отримані дані мають знадобитися не лише столиці — з такою ж проблемою стикається Брно, а поступово й інші чеські міста.

Однак вибір породи дерева — лише частина рішення. Навіть посухостійке дерево не приживеться, якщо отримає кілька кубометрів утрамбованого ґрунту між проїжджою частиною і тротуаром, а вся дощова вода навколо буде йти в каналізацію. Тому деякі чеські міста змінюють сам підхід до реконструкції вулиць.

Показовий приклад — Роуднице-над-Лабем, де ландшафтна архітекторка Мартіна Імрамовська разом із колегою переконала міську владу під час ремонту вулиць не лише садити більше дерев, а й змінити систему відведення дощової води. Як зазначає керівник програми Adapterra фонду Partnerství Мартін Андер, результати цієї роботи вже помітні в місті й відчутно допомагають запобігати перегріву. Замість швидкого скидання дощової води в каналізацію її тепер спрямовують у зелені смуги вздовж вулиць — дерева отримують вологу прямо з найближчого оточення, краще ростуть і дають більше тіні та прохолоди влітку. Подібним шляхом пішли й Увалі під Прагою, де поступово збільшують площу зелених насаджень і змінюють облаштування громадських просторів для збору дощової води.

Дерева проти історичних площ

Ще складніша ситуація в історичних центрах міст. Кам'яні площі сильно нагріваються влітку, але можливості їх озеленення обмежує охорона пам'яток. Подібна суперечка виникла, наприклад, у Їглаві, де відділ міського середовища намагався додати дерева на історичні площі, а противники посилалися на збереження видів на пам'ятки та ризик пошкодження підземних історичних конструкцій корінням. Схожий конфлікт був у Тршебічі під час реконструкції Карлової площі — там теж сперечалися про кількість і розташування дерев на переважно кам'яному просторі.

Попри конфлікти, дедалі частіше містам та органам охорони пам'яток вдається знайти компроміс — як нещодавно сталося у Знойма та Кромержижі.

Зелень не лише на вулицях

Охолоджувати місто можна не лише парками та вуличними насадженнями. У Пльзні під час модернізації трамвайного депо Слована облаштували велику зелену покрівлю площею близько 1400 квадратних метрів. Ідея не була очевидною із самого початку: фахівці відділу концепції та розвитку міста Пльзень переконували транспортне підприємство, що величезний дах не обов'язково має посилювати тепловий острів навколо забудови — навпаки, він здатен затримувати воду й охолоджувати околиці.

Під час підготовки проєкту використовувалися дані фонду Partnerství про здатність зелених дахів утримувати дощову воду. Надлишки зібраної вологи на пльзенському депо навіть використовують для миття трамваїв — як зазначає Мартін Андер, це чудовий, але поки що рідкісний для Чехії приклад доброї практики.

Читайте також: Метро Праги: схема та квитки

Джерело: ekolist.cz