Стрес у Чехії: понад чверть мешканців пропускала роботу через нього

Майже дві третини мешканців Чехії за останній рік пережили такий стрес, що відчували: з чимось вони вже не справляються. Понад чверть через це якийсь час не могли ходити на роботу, а найтяжче доводиться наймолодшим. Про це свідчать свіжі дані дослідницького агентства Ipsos, яке вивчало психічне здоров’я мешканців 32 країн.

За рівнем стресу чехи близькі до жителів інших країн, але через психологічні труднощі пропускають роботу й навчання рідше. За словами соціологині Ipsos Маркети Кнеблікової, багато хто продовжує займатися повсякденними справами попри проблеми. Причина не лише в бажанні впоратися самостійно: не кожен має можливість відпочити, не боячись за навчання чи роботу.

Молодь під тиском

Найгірша ситуація в покоління Z — спрощено це нинішні двадцятирічні, п’ята частина населення Чехії. Саме вони називають найвищий рівень душевного неблагополуччя в усіх вивчених сферах. 54 відсотки молодих людей майже щодня протягом кількох тижнів відчували смуток і безнадію.

Три чверті молоді відчували, що через стрес не справляються з деякими справами, а 35 відсотків через це тимчасово не могли ходити на роботу чи до школи. Кожен п’ятий хоча б раз за рік брав вихідний через психічне здоров’я. Водночас Кнеблікова відкидає стереотип про «сніжинок»: молоді не бояться відкрито говорити про свої проблеми, частіше думають про душевний стан і шукають активні способи піклуватися про нього.

Соціолог Павел Поспех вважає, що кожне покоління переживало власні кризи, але нинішня молодь стикається з ними значно більшою мірою. Вона живе в епоху непевності, коли майбутнє здається потенційно гіршим за сьогодення. З інтернету й соцмереж молоді люди за лічені хвилини дізнаються про насильство та війни, а тривогу посилюють побоювання, що їхню майбутню професію замінить штучний інтелект.

Свою роль може відігравати й чеська історія. За словами Матея Кучери з Національного інституту психічного здоров’я, в країні за комуністичного режиму систематично придушувалася психологічна та психіатрична допомога, а стигма залишалася значною. Нинішньому поколінню про цю тему говорити легше.

Не лише молоді: відчуття, що стрес не дає впоратися, частішим стало й у покоління X (приблизно 46–59 років). Серед нинішніх шістдесятирічних, бебі-бумерів, його пережила половина.

Пасивні чоловіки та бумери

Дві третини чехів часто думають про свій душевний стан, але конкретних кроків для нього роблять небагато: 44 відсотки опитаних не роблять нічого. Найменше цим займаються чоловіки та бебі-бумери — понад половина з них за рік не вжила жодної з перелічених дій.

Проте підхід поступово змінюється. Зростає кількість людей, які частіше думають про психічне благополуччя, трохи збільшилася й кількість тих, хто звернувся до фахівців. Серед найстарших бебі-бумерів частка тих, хто приділяє увагу душевному здоров’ю, за рік зросла з 52 до 62 відсотків. Кнеблікова бачить у цьому можливе послаблення стигми, але зазначає, що зміни поки дуже малі. Найбільше про свій стан дбає молодь: часто думають про нього майже три чверті покоління Z. Жінок тема цікавить більше, ніж чоловіків, — 73 проти 58 відсотків.

Коли чехи все ж вирішують зайнятися проблемами, допомоги вони шукають передусім у родини та друзів — до фахівців звертаються вдвічі рідше. За останній рік із близькими про проблеми говорили 31 відсоток респондентів: серед жінок це 39 відсотків, серед чоловіків — 24.

Що важливіше — тіло чи душа

Переважна більшість (81 відсоток) вважає психічне й фізичне здоров’я однаково важливими, але майже половина вважає, що чеська система охорони здоров’я віддає перевагу тілу перед психікою. Найсильніше так думає покоління Z — 56 відсотків. Для 19 відсотків молодих душевне здоров’я важливіше за фізичне; серед бебі-бумерів така частка зросла до восьми відсотків.

Світові показники подібні: 78 відсотків людей вважають обидва види здоров’я однаково важливими, а переконання, що медицина віддає пріоритет фізичному, поділяють 39 відсотків. За словами Кнеблікової, психічне здоров’я за кілька років стало однією з найважливіших глобальних тем: якщо у 2018 році однією з найбільших проблем його називали в середньому 27 відсотків людей, то після пандемії covid-19, яка прискорила тенденцію, ця частка зросла до 48 відсотків.

Джерело: seznamzpravy.cz