У піску Хіросіми знайшли невідомий раніше сплав — його створив атомний вибух 1945 року

Міжнародна група вчених під керівництвом італійського геолога Луки Бінді виявила в піску хіросімської затоки мікроскопічну частинку невідомого раніше металевого сплаву, що утворився під час атомного вибуху 6 серпня 1945 року. Результати дослідження опубліковано минулого тижня в науковому журналі Science Advances.

Вчені дослідили 34 мікроскопічні частинки, які в науковій літературі називають «хірошимітами» — це кульки та уламки зі специфічною структурою, що залишилися після взриву бомби над японським містом. За допомогою електронної мікроскопії всередині частинок вдалося знайти металеві зерна, і склад одного зі зразків виявився справжньою несподіванкою для дослідників.

Йдеться про сплав заліза, хрому, нікелю, марганцю, молібдену, алюмінію та кремнію з упорядкованою кристалічною структурою, яку раніше в науці не описували. «Ми знайшли лише одне зерно нового сплаву, тож він, судячи з усього, надзвичайно рідкісний», — розповів Лука Бінді виданню Chemical & Engineering News.

За версією вчених, сплав виник через конденсацію змішаної металевої пари з подальшим надшвидким охолодженням усередині вогняної кулі, що розширювалася після взриву. За частки секунди випарувалися конструкційна сталь, алюмінієві сплави, скло, грунт та інші елементи міської забудови — усе це перетворилося на пару, де перемішалися різні елементи, а потім різко охололо, «заморозивши» атоми в незвичній конфігурації раніше, ніж вони встигли перебудуватися у більш стабільну форму.

«Ядерні взриви здатні створювати нові складні сплави, а не просто плавити чи деформувати існуючі матеріали», — підкреслив Бінді в коментарі виданню Gizmodo. За його словами, Хіросіма стала унікальним середовищем саме тому, що бомба взірвалася в повітрі над щільно заб��дованим містом: вогняна куля поглинула значно різноманітнішу сумісь будівельних, промислових і природних матеріалів, ніж під час випробувань у пустелі чи на віддалених островах.

Фахівці зазначають, що багатокомпонентні сплави можуть мати високу міцність, стійкість до корозії та стабільність за високих температур, однак у лабораторіях їх зазвичай отримують суворо контрольованими металургійними методами. У Хіросімі ж процес відбувався неконтрольовано за температур понад 7000 градусів Цельсія. «Вибух, по суті, слугував гігантською випадковою лабораторією матеріалознавства», — описав ситуацію Бінді в інтерв'ю IFLScience.

Саме відкриття поки не означає, що новий сплав знайде практичне застосування — спочатку вченим належить безпечно відтворити його в лабораторних умовах і дослідити механічні, хімічні та термічні властивості.

Нагадаємо, американська армія скинула атомну бомбу на Хіросіму 6 серпня 1945 року — це було перше застосування ядерної зброї у військовому конфлікті. Бомба під кодовою назвою Little Boy довжиною близько трьох метрів і вагою приблизно чотири тонни взірвалася о 8:15 за місцевим часом майже за 600 метрів над містом, а її потужність відповідала приблизно 15 тисячам тонн тротилу. Ударна хвиля, екстремальна спека та радіація знищили близько 70% будівель міста, десятки тисяч людей загинули миттєво, а до кінця 1945 року кількість жертв, за оцінками, досягла близько 140 тисяч осіб. Три дні пізніше, 9 серпня 1945 року, другу атомну бомбу скинули на Нагасакі.

Читайте також: Метро Праги: схема та квитки

Around Prague за матеріалами novinky.cz