Українські біженці оскаржили в суді «приховану» експлуатацію на складі в Чехії

Молоде подружжя біженців з України відмовилося змиритися з раптовим звільненням і вимогою виплатити роботодавцю 25 тисяч крон нібито за завдані збитки — компанія визнала винними подружжя в тому, що обоє захворіли. Кілька тижнів вони працювали підсобними робітниками на складі торговельної мережі Makro в Усті-над-Лабем, а фактично виконували замовлення для відомого інтернет-супермаркету Košík.cz.

Суперечка висвітлила практику, яку фахівці називають «прихованим посередництвом у працевлаштуванні»: за їхніми словами, від неї не застраховані навіть великі й впізнавані компанії на чеському ринку. Подружжя зберегло відеозаписи зі складу, трудовий договір із зазначенням адреси складу Makro як місця роботи, листування з керівництвом і графік змін — ці документи підтверджують їхню версію подій.

«Робота в Makro», а насправді — Košík.cz

Навесні пару зацікавило оголошення українською мовою в соцмережах, що обіцяло «роботу в супермаркеті Makro». Привабливим було те, що пропонували повноцінний трудовий договір з оплаченим медичним і соціальним страхуванням — подружжя зв'язалося за вказаним номером через WhatsApp. Їх оформили у маловідомій фірмі KonstantaCZ із мінімальною зарплатою 22 400 крон, хоча ця компанія навіть не зареєстрована як агентство зайнятості.

На практиці ж ідеться про роботу на Košík.cz. Замовлення збирали і в торговельному залі, і в складських приміщеннях Makro; завдання роздавали й зміни розподіляли тімлідери саме з Košík — вони вирішували, хто піде на охолоджений товар, а хто на сухий склад. Співробітники Makro лише зрідка допомагали, якщо працівники не могли знайти потрібний товар. Своїми безпосередніми керівниками дружина називає саме «людей із Košík», хоча не впевнена, чи перебували вони в трудових відносинах із самим Košík. Наприкінці квітня подружжя влаштувалося на склад, а вже на початку червня отримало раптове звільнення.

Штрафи, холод і страх отримати травму

За словами жінки, атмосфера на складі була токсичною: старші бригадири постійно кричали на людей, вимагаючи бігати. З важко навантаженими візками співробітники буквально носилися по всій території Makro, де водночас їздили автонавантажувачі. Якщо хтось отримував травму — а це траплялося регулярно — людину все одно не відпускали і змушували продовжувати роботу.

Теплого одягу для роботи в холодильних камерах подружжю не видавали, при цьому носити капюшони й шапки їм заборонялося — на відміну від штатних співробітників Makro, які теплий одяг носили вільно. «Постійно погрожували штрафами. За неявку на роботу штраф становив від 500 до 2000 крон, ще погрожували штрафом за неправильну температуру в холодильній камері, якщо приходила перевірка», — розповідає жінка, додаючи, що саме холодильне обладнання було старим, протікало і погано тримало температуру.

«Приблизно два тижні я жила в постійному страху й тривозі. Навіть зараз, через кілька місяців, коли ми проїжджаємо машиною повз Makro, мені стає погано», — зізнається вона.

Що відповідають Makro, Košík.cz і експерти з ринку праці

У Makro від ситуації дистанціюються. «Не виключено, що згадані люди перебували на території Makro в Усті-над-Лабем. Частину приміщень ми здаємо в оренду нашому діловому партнеру — компанії Košík.cz, яка забезпечує там власну діяльність. Тому ми не можемо виключити, що вони могли виконувати роботу для цієї компанії або когось із її зовнішніх партнерів», — заявила менеджерка з комунікацій Makro Нікола Форманова.

Представник Košík.cz Франтішек Брож стверджує, що на складах компанія тримає лише адміністративний персонал. «У сфері логістичних процесів ми співпрацюємо з постачальниками, які забезпечують діяльність зовнішнім чином. Ці постачальники при цьому діють незалежно, і наша компанія не має можливості напряму спілкуватися з їхніми співробітниками», — каже він.

За даними відкритого реєстру Міністерства праці Чехії, компанія KonstantaCZ не має і ніколи не мала дозволу на трудове посередництво, а отже формально не має права скеровувати своїх працівників працювати на об'єктах інших фірм. Це відомство офіційно підтвердило на запит. Як пояснює Державна інспекція праці, «прихованим посередництвом» вважається фактичне здавання робочої сили в найм, замасковане під інші правові відносини: замість звичайного договору про тимчасове скерування співробітника між агентством і компанією-користувачем сторони укладають рамковий договір про надання послуг або підряд і виступають як рівноправні бізнес-партнери, а не як агентство й замовник. За таку схему компанії загрожує штраф до 10 мільйонів крон.

Директор KonstantaCZ Костянтин Сергійович Боковий виключає, що йдеться про скерування персоналу. «Фактично вони працювали в моїй компанії», — заявив він, попросивши надіслати запитання письмово, але так і не зміг сказати, коли зможе на них відповісти.

Єва Малая з організації «Člověk v tísni» («Людина в біді»), яка займається темою трудової експлуатації, схиляється до того, що описана ситуація виходить за межі закону. «Якщо компанія постачає працівників на рядові посади комірників на об'єкти інших фірм, не маючи обов'язкового дозволу на трудове посередництво від Мінпраці, вона порушує закон. Аргумент про аутсорсинг у цьому разі, на мою думку, недоречний: справжній аутсорсинг — це найм зовнішніх фахівців на конкретні експертні завдання, наприклад у сфері IT, податків, бухгалтерії чи розробки застосунків, де компанія-підрядник гарантує результат і професійно керує процесом», — каже вона. На її думку, вирішальний фактор — хто фактично керує працівниками: якщо складських робітників на місці скеровують і розподіляють керівники компанії-замовника, а не представники постачальника, у якого до того ж немає потрібного дозволу, це і є прихованим агентським працевлаштуванням.

Віктор Румпік з організації Diakonie Západ, яка займається проблемою нелегальної зайнятості, зазначає, що питання прихованого працевлаштування залежить від цілої низки факторів — насамперед від того, хто фактично керує працівниками, і чи не вибудувано на складі ланцюжок з кількох пов'язаних між собою фірм. «У такому разі я частково бачу тут ознаки прихованого працевлаштування — особливо якщо люди отримують вказівки від кінцевого роботодавця і не мають зарплати, порівнянної з іншими працівниками. Це ще й спосіб перекласти на інших ризики, пов'язані з виробничими травмами», — вважає Румпік.

Радован Буркович, президент Асоціації кадрових агентств Чехії, який давно критикує недобросовісні практики на місцевому ринку праці, називає інтернет-супермаркети справжнім розсадником подібних проблем. «Там змішуються легальне і нелегальне працевлаштування іноземців з-поза меж ЄС, є й громадяни ЄС — болгари, румуни та інші, є чеські співробітники. А ще туди додаються люди, які працюють як приватні підприємці», — зазначає він.

Читайте також: Безкоштовні курси чеської для іноземців: де вчити

Джерело: seznamzpravy.cz