Як відмова від кар'єри юристки стала брендом одягу в Брно

Катержина Ржигова залишила перспективну кар'єру юристки заради власного проєкту — і не прогадала: її брненський бренд сталої моди Reparáda торік продав 27 тисяч одиниць одягу і заробив 35 мільйонів крон.

Ржигова закінчила юридичний факультет із соціологією, і після навчання на неї чекала кар'єра адвокатки. Але перед цим вона встигла поїхати на стажування до Іспанії, де зустріла майбутнього чоловіка і перейнялася атмосферою креативних кав'ярень і невеликих незалежних крамниць. Повернувшись до Брно й засівши за контракти й параграфи, вона зрозуміла, що рутина її вбиває.

«Я вирішила змінити напрямок і зайнятися власним проєктом, де одразу бачу користь і результат», — згадує вона часи дванадцятирічної давнини, коли заснувала швейну компанію Reparáda. Сьогодні це бренд локальної моди, який не лише проєктує одяг, а й сам шиє його з екологічних матеріалів.

Починалося все набагато скромніше. Разом із подругою Ржигова захопилася ідеєю шерингової економіки і відкрила своєрідну «бібліотеку одягу»: клієнтки оформлювали підписку і брали напрокат якісні речі. «Відгук був приголомшливий, але це було надто важко і майже не приносило грошей. Ми пропадали там із ранку до ночі заради мізерного прибутку», — розповідає Ржигова. У кутку закладу вона тоді організувала невеликий куточок із власноруч пошитими речами. Клієнтки стали надавати перевагу саме їм — і так прокат закрився, а натомість народився модний бренд.

Reparáda починалася як хобі в маленькій орендованій кімнатці, але поступово зростала, і Ржигова орендувала просторішу майстерню, де крій і шиттям зайнялися вже професійні швачки.

З самого початку вона зосередилася на жіночій моді — сукнях, зручних футболках, спідницях на запах. «Перші колекції були в ретро- і вінтажному дусі, сьогодні ми шиємо зручні, позачасові й універсальні речі. Ми не женемося за класичними сезонними колекціями, які потім розпродають наприкінці літа. Перевірені часом моделі в нас тримаються в постійному асортименті, ми лише додаємо нові кольори», — пояснює засновниця.

Сьогодні бренд перебуває на етапі, який сама Ржигова з усмішкою називає «цим жахливо незручним розміром». Це вже не локальний гаражний проєкт, а компанія з п'ятнадцятьма постійними співробітниками, безліччю підробітників, зовнішніми фахівцями і власним магазином у Брно.

«У нас купа таблиць, усе має сходитися, щоб процеси працювали. Тепер я точно знаю, які в нас постійні витрати і скільки потрібно заробляти щомісяця. І часом це мене сильно нервує», — зізнається вона. З малого бізнесу компанія на очах перетворюється на середній, а разом із цим зростає і психологічне навантаження на засновницю — тим більше що проєкт розвивається органічно, а залучати чужий капітал вона принципово відмовляється.

Натомість Ржигова робить ставку на постійних клієнток, для яких локальна й екологічна мода — це спосіб життя. За її словами, саме поняття сталості біля швейної машинки нерідко стикається з ідеалізованими уявленнями, які приносять із собою покупці, звиклі до мережевих магазинів одягу.