Метеоролог пояснив, як штучно викликають дощ і чому це не врятує Чехію від посухи

Посуха та наступ пустель змушують деякі країни вдаватися до штучного впливу на погоду. Наприклад, Казахстан у травні цього року запустив екстрену програму засіву хмар — метод, який раніше в Центральній Азії не застосовувався. Про те, як саме викликають дощ і чому цей спосіб не панацея, розповів метеоролог Міхал Жак з Математико-фізичного факультету Карлового університету.

Суть технології, за словами експерта, полягає в тому, щоб посилити вологість, яка вже присутня в атмосфері у вигляді хмари. Спеціальні речовини — найчастіше йодид срібла — розпорошують з літаків або запускають у хмари ракетами. Вони діють як штучні «ядра конденсації», прискорюючи перетворення водяної пари на краплі, які потім стають достатньо важкими, щоб випасти на землю у вигляді опадів.

Не будь-яка хмара підходить

Метод працює не універсально: хмара повинна вже мати певні властивості й містити достатньо вологи. За словами метеоролога, оцінити точну ефективність технології складно, оскільки атмосфера — не лабораторія, і провести контрольований експеримент неможливо. Згідно з науковими дослідженнями, засів хмар у найкращому разі збільшує опади на 15–20%, при цьому сама технологія доволі дорога.

Найпомітніший ефект метод дає в горбистій місцевості — наприклад, в Об'єднаних Арабських Еміратах, де вода після опадів стікає в обмежену зону і поширюється на більшу територію, підвищуючи результативність втручання. Є в технології і зворотний бік: використовувані речовини не завжди безпечні для довкілля, і за регулярного багаторазового застосування — наприклад, щомісячного — негативний вплив може стати помітним.

Ризик для сусідніх країн

Запуск програми в Казахстані занепокоїв сусідні держави Центральної Азії — вони побоюються, що штучне викликання дощу в одній країні може позбавити опадів увесь регіон. Жак визнає: теоретично ці побоювання обґрунтовані. Якщо волога конденсується в одному місці, в іншому її може не вистачити — особливо у внутрішніх районах Центральної Азії, де, крім Каспійського моря, практично немає власних джерел вологи, а вся вологість надходить здалеку — з Атлантики або Індійського океану.

При цьому, за словами експерта, наслідки радше будуть помірними, ніж катастрофічними, хоча точно довести, чи випали б опади в сусідньому регіоні без втручання, неможливо. За даними Всесвітньої метеорологічної організації, технологію засіву хмар сьогодні застосовують близько 50 країн світу, і організація закликає до подальших наукових досліджень методу.

Чому Чехії це не допоможе

Метеоролог вважає, що технологія ефективніше працює в посушливих субтропічних регіонах, де локальні чинники важать більше, ніж великомасштабні атмосферні процеси. У помірних широтах, включно з Чехією, користь від методу набагато менш очевидна. За даними порталу InterSucho, тривалість періоду дефіциту вологи в ґрунті в Чехії цього року стала рекордною.

Навіть регулярне — наприклад, щотижневе — застосування технології давало б приріст опадів лише на 10–15%, тоді як реальний дефіцит вологи в країні значно більший. Крім того, посуха в Чехії багато в чому спричинена високими температурами: сухому повітрю над територією просто нема чого «вичавлювати», а спека посилює посуху навіть за наявності опадів. Як зазначає метеоролог, боротися з посухою за нинішніх високих температур набагато складніше, ніж півстоліття тому.

Джерело: seznamzpravy.cz