Уряд Чехії готує поправку до трудового кодексу, яка дасть працівникам право дізнаватися середню зарплату за своєю посадою в компанії та вимагати пояснень, якщо їхній дохід виявиться нижчим. Про це в інтерв'ю розповів професор трудового права юридичного факультету Університету імені Масарика в Брно Петр Гурка, який брав участь у розробці норми.
Поправка реалізує європейську директиву про прозорість оплати праці, головна мета якої — не допустити, щоб людині платили менше, наприклад, лише через стать. За словами експерта, спочатку обговорювалася ідея вказувати зарплату вже в оголошенні про вакансію, але від неї відмовилися як від нереалістичної: підсумкова сума залежить від кваліфікації конкретного кандидата, а перерахувати всі складові оплати та пільг у короткому оголошенні неможливо. Зрештою, розмір зарплати роботодавець буде зобов'язаний назвати не пізніше, ніж перед підписанням трудового договору — раніше ця інформація могла з'явитися лише при виході на роботу.
За новими правилами роботодавці зобов'язані розподілити всіх співробітників по групах робіт згідно з параграфом 110 трудового кодексу — з урахуванням складності, відповідальності та напруженості праці. Будь-який співробітник зможе запросити у роботодавця дані про середній заробіток у своїй групі, включно з преміями та пільгами — пенсійними накопиченнями, картками Multisport, компенсаціями за спорт або правом користуватися службовим автомобілем в особистих цілях.
Якщо виявляється, що людина отримує менше за середній показник, вона має право вимагати пояснень. Персональні дані колег розкривати не будуть — але якщо через невелику кількість співробітників у групі середня цифра фактично видає чиюсь особисту зарплату, роботодавець зобов'язаний обґрунтувати відмову і, якщо на підприємстві є профспілка, передати інформацію їй. Профспілка оцінить, чи дотримується принцип рівної оплати, і в разі порушення порекомендує працівнику звернутися до суду або контролюючих органів. Там, де профспілок немає — а це типово для малого бізнесу — можна звернутися до омбудсмена, який має право запитувати у роботодавця документи та оцінювати коректність його дій.
Якщо людина вважає, що отримує, скажімо, на 30% менше за звичайну зарплату за своєю посадою, вона зможе домагатися справедливості через суд. При цьому тягар доведення ляже на роботодавця: саме йому доведеться довести, що різниця в оплаті обґрунтована і не пов'язана з дискримінацією за статтю. Експерт зазначає, що чеське законодавство вже сьогодні вимагає рівної оплати за рівну працю — нова норма лише робить це право реально застосовним.
Паралельно в Чехії готується закон про статус працівників інтернет-платформ на кшталт Bolt і Rohlík — за даними профспілок, таких працівників у країні вже понад півмільйона. Наразі переважна більшість із них оформлені як фізичні особи-підприємці без трудових гарантій.
Новий закон зобов'яже встановлювати, чи дійсно діяльність кур'єра або водія відповідає ознакам так званої залежної праці — і якщо так, на них поширюватиметься трудовий кодекс. Для тих, хто залишиться підприємцями, платформи будуть зобов'язані забезпечити прозорість автоматизованих систем контролю та розподілу замовлень, не допускати перевантаження роботою і надати можливість консультуватися з живою людиною, а не лише з алгоритмом.
Профспілки побоюються, що уточнення критеріїв «залежної праці» — організації роботи, контролю, вказівок і графіка — може призвести до масового переведення співробітників на самозайнятість там, де це не має сенсу, наприклад в оркестрах чи у кравчинь. Експерт заперечує: якщо музикант чи майстер сам визначає свій розклад і бере замовлення за бажанням, статус підприємця виправданий; якщо ж людина зобов'язана щодня з'являтися в конкретному місці й працювати за фіксованим графіком, вона залишається найманим працівником незалежно від форми договору.
Читайте також: Брно: що подивитися і куди піти
Джерело: novinky.cz