Пемела Дез Баррес: як знаменита рок-групі стала музою Led Zeppelin і Rolling Stones

Американка Пемела Дез Баррес, яка народилася 1948 року в Лос-Анджелесі, увійшла в історію року як найвідоміша «групі» — фанатка, що не просто ходила на концерти, а заводила близькі й інтимні стосунки з музикантами найвеличніших рок-гуртів свого часу. Гітарист Дейв Наварро назвав її «найкращою рок-фанаткою і сексуальною музою», і, за словами тих, хто її знав, із цим важко сперечатися.

Список музикантів, чиї імена пов'язують з Пемелою, читається як довідник із класичного року: Джиммі Пейдж і Роберт Плант із Led Zeppelin, Мік Джаггер із Rolling Stones, Кіт Мун із The Who, Джим Моррісон із The Doors. Причому в багатьох випадках ідеться не про поодинокі зустрічі, а про тривалі романи.

«Я була дівчиною Кіта в Лос-Анджелесі, — згадувала вона про стосунки з барабанщиком The Who Кітом Муном. — Коли б він не приїжджав у місто, дзвонив тільки мені». Стосунки з Пейджем і Джаггером тривали роками і переростали в справжнє кохання. Утім, зрештою вона вийшла заміж за співака гурту Power Station Майкла Дез Барреса — пара розлучилася 1991 року після 14 років шлюбу.

«Я була музою, — казала вона, — і мені байдуже, що про це думають люди. Ми, групі, збагачували життя музикантів. Якби не ми, вони б не стали тими, ким стали».

Від шанувальниці Beatles до Sunset Strip

Пемела Енн Міллер народилася 9 вересня 1948 року в родині вихідців із Кентуккі, які незадовго до її народження переїхали до Каліфорнії. Мати була домогосподаркою, батько працював на пивоварні Anheuser-Busch, а деякий час намагався ще й золотошукачити.

У дитинстві вона обожнювала Елвіса Преслі, у юності — The Beatles, мріючи про побачення з Полом Маккартні. Але коли відкрила для себе Rolling Stones, усі її думки посіли мрії про Міка Джаггера.

Переломним моментом стало знайомство через однокласника з музикантом Доном Гленом Влітом, відомим як Captain Beefheart, другом Френка Заппи. Той невдовзі познайомив її з Чарлі Воттсом і Біллом Вайманом із Rolling Stones — так дівчина потрапила на Sunset Strip, тодішній центр рок-життя Лос-Анджелеса. Закінчивши школу 1966 року, вона бралася лише за таку роботу, яка дозволяла б жити поблизу цієї вулиці. За власним зізнанням, за життя в неї було сотні чоловіків.

1968 року вона на кілька місяців увійшла до складу GTOs — жіночого музично-перформативного гурту, заснованого Френком Заппою. Колектив дав лише п'ять-шість виступів і розпався 1969 року, за місяць після виходу єдиного альбому Permanent Damage — частину учасниць заарештували за зберігання наркотиків.

Мемуари, Playboy і духовний сенс сексу

Дез Баррес вважала себе людиною духовною. Своє ставлення до сексу вона пояснювала через французький вислів «la petite mort» («маленька смерть») — метафору оргазму та миттєвого переродження. «Усі духовні шукачі намагаються показати нам, що можна відчувати оргазм постійно — не в нижній частині тіла, а в душі», — казала вона, підкреслюючи, що секс для неї не був просто розвагою.

«За реакцією деяких людей у мене складається враження, що я найбільша повія у світі, — зізнавалася вона. — Сексуальна свобода — особистий акт, але вона пов'язана і з реакцією оточення. Мене досі засуджують. Але в мене було чудове життя. Я спала із сотнями чоловіків».

У 1970-х вона пробувала себе в акторській кар'єрі — знімалася у фільмах, рекламі та телесеріалі, а також працювала нянею дітей Френка Заппи, який переконав її продовжувати вести щоденники, розпочаті ще в школі. На їхній основі 1987 року вийшли мемуари «I'm with the Band: Confessions of a Groupie», а через п'ять років — продовження «Take Another Little Piece of My Heart: A Groupie Grows Up». Обидві книжки мали успіх, що підтверджує інтерес до її історії в читачів різних поколінь. Пізніше вона написала ще три книжки про життя у світі музики.

У березні 1989 року здійснилася ще одна її мрія — оголена фотографія Пемели з'явилася на обкладинці журналу Playboy. «Коли я була молодшою, хотіла потрапити в Playboy, але мені заважав маленький розмір грудей. Тепер це груди напівзнаменитості, а цього достатньо», — іронізувала вона.

Активна досі

«Якби можна було повернутися й прожити все заново, я б, напевно, вживала менше наркотиків. У 60-ті культура була наркотичною, але якби я не перебирала міру, то пам'ятала б більше речей. Слава богу за мої щоденники. Це був дикий час, але я не була залежною і завжди вчасно зупинялася», — казала вона в інтерв'ю виданню Bigtakeover.com 2024 року.

Сьогодні Пемела Дез Баррес, як і раніше, активна: пише книжки, викладає творче письмо й організовує рок-н-рольні тури Голлівудом, показуючи туристам місця, пов'язані з її життям та історією рока, — від будиночка Заппи до старого будинку Джима Моррісона. «Я підтримую минуле живим для людей. Мені здається, що цим я роблю їм послугу», — додала вона.

Читайте також: 9 найкращих пивних і пивоварень Праги: від монастирського пива до крафтових новинок Карліна

Джерело: novinky.cz