Засновник празької студії Eden Makers Гедеон Драпак вирішив довести, що для створення анімаційного серіалу не потрібні ні роки роботи, ні ціла кіностудія, ні сотні мільйонів крон бюджету — достатньо невеликої команди та штучного інтелекту. Його студія випускає антологію з 12 короткометражок у стилі гучного netflix-хіта Love, Death & Robots, і перша серія вже вийшла.
За словами Драпака, команда з чотирьох людей створила дві міні-серії паралельно приблизно за два тижні, а вартість виробництва одного епізоду склала близько 45 тисяч крон. «Якби ми робили це звичним способом у 3D-графічній програмі, знадобилося б щонайменше три місяці для порівнянної якості, а коштувало б це у п’ятнадцять разів дорожче», — розповів він CzechCrunch.
Перший семихвилинний короткометражний фільм Zero to Hero стилізований під анімаційний мюзикл про двох підлітків, які завдяки спільній любові до музики протистоять булінгу і знаходять кохання. Втім, за визнанням самого Драпака, якість поки гірша за оригінал — в AI-анімації помітні типові проблеми: безжива міміка персонажів, риси обличчя, що «плавають» між сценами, і занадто швидкий монтаж.
Eden Makers з’явилася на початку року — після того як група з шести друзів за квартал роботи з нейромережами зробила фільм Mindfall Protocol. Крім Драпака, компанію заснував Ондржей Губалек — обидва раніше працювали в чеському офісі Microsoft та в британській технологічній фірмі Neuron: Драпак — як маркетинговий AI-фахівець, Губалек — як дизайнер.
Перший фільм студії коштував приблизно 75 тисяч крон без урахування зарплат — команда робила його у вільний час. Натомість, за словами засновника, ці вкладення вже окупилися приблизно у двадцять разів завдяки комерційним замовленням.
Студія використовує власних акторів — сім учасників команди знімаються в простих декораціях у себе вдома, а потім за допомогою AI їм змінюють обличчя, фон, реквізит і освітлення. Найбільшою проблемою стала консистентність персонажів — їхні обличчя змінювалися від сцени до сцени, що типово для AI-продакшена. Щоб це виправити, команда розробила власну платформу Eden Frame, куди завантажується детальний опис зовнішності кожного героя, а самі фільми створюються прямо в застосунку. У роботі використовуються Claude, ChatGPT і Gemini — залежно від того, який інструмент краще впорається з конкретним завданням.
Драпак переконаний: за пару років більша частина кінопродукції створюватиметься саме за допомогою штучного інтелекту, а його невелика команда здатна конкурувати з цілими знімальними групами.