Група Privamed, що виросла із заборгованої лікарні в Плзні на медичний холдинг із річним виторгом три мільярди крон, переживає зміну поколінь: операційне керівництво від батька прийняв син — Якуб Мах, продовживши справу, розпочату понад 30 років тому двома лікарями майже без досвіду в бізнесі.
Історія Privamed почалася в 1992 році, коли лікарі Петр Циммерманн і Мирослав Мах вирішили взяти участь у другій хвилі приватизації чеської охорони здоров'я і викупити лікарню, де вони працювали. Про підприємництво вони тоді майже нічого не знали — Циммерманну довелося купити торговий кодекс і підручник з економіки підприємства, щоб розібратися в балансі та звіті про прибутки і збитки.
Старт був надзвичайно важким: банк, готовий дати кредит на приватизацію, партнери шукали три роки, а коли знайшли — довелося ручатися особистим майном, зокрема будинками, де жили їхні родини. Ставка за кредитом становила 20% річних, а сама лікарня була по вуха в боргах попереднього керівництва — до Маха навіть приходили колектори, вимагаючи погасити старі зобов'язання.
Попри зміну міністрів охорони здоров'я, постійні реформи та відхід частини персоналу, незгодного зі змінами, маленька приватизована лікарня поступово перетворилася на цілу групу. Сьогодні Privamed керує лікарнею Мулача в Плзні, лікарнею імені Масарика в Раковнику, а також поліклініками в Плзні, Брно та Лоунах. Компанія розвинула й власні напрямки медицини — відкрила центр одноденної хірургії та ортопедії, а також інсультний центр для пацієнтів із гострим порушенням мозкового кровообігу.
Мирослав Мах, який майже три десятиліття очолював компанію і свого часу змінив білий халат лікаря на крісло керівника, вирішив поступово відійти від оперативного управління. «Я ніколи не хотів дійти до тієї стадії, коли перестану бути об'єктивним у своїх рішеннях на посаді директора. Тому вирішив зійти з поїзда раніше, ніж він доїде до цієї станції», — пояснює він своє рішення.
Минулого року посаду на чолі компанії зайняв його син Якуб Мах, який, як і батько, отримав спеціалізацію з внутрішніх хвороб. Перш ніж очолити управління, він кілька місяців пропрацював звичайним лікарем у терапевтичному відділенні, щоб вивчити лікарню зсередини. «Відхід батька з керівництва планувався заздалегідь, і значною мірою завдяки цьому нам вдалося зберегти наступність управління», — розповідає Якуб Мах. За його словами, батько більше не займається повсякденними справами компанії, але продовжує брати участь у прийнятті стратегічних рішень.