Якуб Логниський переписав компанію на ШІ за ціну проїзного

Якуб Логниський, засновник празької компанії з пошиття костюмів на замовлення Le Premier, за останні місяці за допомогою штучного інтелекту самостійно побудував сайт, систему бронювання та власну ERP-систему для бізнесу. При цьому все задоволення обходиться йому приблизно в 100 доларів на місяць — тоді як раніше на розрізнені сервіси йшло близько десяти тисяч крон.

Логниський — помітна постать празької бізнес-спільноти, відома своєю саркастичною й критичною манерою в соцмережах. Останнім часом він особливо різко висловлюється проти людей, які видають себе за експертів зі штучного інтелекту, продаючи курси й обіцяючи з їхньою допомогою «вирішити всі проблеми». «Іноді сам собі кажу: слухай, це вже занадто! Але не можу стриматися, все одно пишу», — зізнається підприємець у подкасті Money Maker.

Його компанія Le Premier була заснована 2011 року і на піку розвитку керувала п'ятьма магазинами в Чехії та одним у Словаччині, наближаючись до обороту в 120 мільйонів крон. Пандемія COVID-19 вдарила по бізнесу дуже сильно: торгові центри не дали жодних послаблень, і компанії довелося пройти через реорганізацію. Серед тих, хто допоміг фірмі вижити, опинився підприємець Томаш Чупр, який раніше вклав у бізнес десятки мільйонів крон. Сьогодні в Le Premier залишився єдиний магазин — у палаці Черна ружже на празькій вулиці На Пршикопі, оборот становить близько 40 мільйонів крон, а прибуток стабільно тримається на рівні шести-семи мільйонів.

Саме цей важкий досвід зробив Логниського обережним підприємцем, не схильним до зайвих ризиків — зокрема й у питаннях впровадження нових систем. Раніше він міркував так: навіть якщо щось у бізнесі застаріло, «ця машина ще трохи проїде», і витрачати сто тисяч крон на модернізацію зарано. Штучний інтелект змінив це мислення докорінно: «Тепер у мене щотижня може з'являтися нова машина, найкраща на ринку. А коштує мені це як проїзний на метро».

Цікаво, що сам Логниський не був серед тих, хто одразу захопився ідеєю ШІ. Перші чат-боти здавалися йому цікавою іграшкою, схильною до галюцинацій, і він не поспішав ними захоплюватися, спостерігаючи за темою здебільшого через свого друга Чупра, для якого ШІ став ключовим напрямом розвитку бізнесу. Ще минулої осені Логниський пробував використовувати ШІ для сканування тканин і крою, щоб показувати клієнтам, як виглядатиме костюм, — але результати були неточними, генерація займала багато часу і вимагала великих ресурсів.

Переломним моментом стала поява Claude Code — інструменту американської компанії Anthropic, здатного писати програмний код за звичайними текстовими описами завдань. З лютого цього року Логниський повністю занурився у використання ШІ: відмовився від сайту на конструкторі Wix, за який платив десятки доларів на місяць, і написав власний. Потім з'явилися система бронювання, система обліку робочого часу, управління сервісними замовленнями і, нарешті, власна ERP-система, пов'язана з бухгалтерією компанії.

Саме тому його так дратують історії в соцмережах про астрономічні рахунки за токени — одиниці, якими оплачується робота мовних моделей. У випадку Чупра, який будує власну інфраструктуру і впроваджує ШІ-агентів по всьому Rohlik, подібні витрати підприємець вважає виправданими. Але коли про «страшні суми» розповідають продавці курсів вихідного дня з ШІ, це викликає в нього виключно роздратування.